У червні 1991 року у Франції (м. Дінь) відбувся Перший Міжнародний симпозіум з охорони геологічної спадщини, на якому було створено Європейську Асоціацію зі збереження Геологічної Спадщини (РгоСео). Учасники симпозіуму прийняли "Міжнародну декларацію прав пам'яті Землі", основні положення якої являють собою звернення до всього людства і тому мають бути процитовані:
 |
| Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища |
1. Прийшов час визнати унікальність Землі так само, як визнається унікальність людського життя.
2. Мати Земля тримає нас, кожен з нас і всі ми разом прив'язані до неї. Вона - зв'язок між нами.
3. Земля має вік 4,5 млрд. років. Вона - колиска життя з усіма змінами та перетвореннями, її тривала еволюція, її повільне визрівання сформувало навколишнє середовище, в якому ми живемо.
4. Наша історія та історія Землі тісно пов'язані, її історія - це наша історія і її майбутнє - наше майбутнє.
5. Земля в усіх аспектах це наше середовище. Ми лише тимчасові .
6. Як кільця старого дерева зберігають пам'ять свого росту і свого життя, так і Земля зберігає пам'ять свого минулого.... Пам'ять ця записана у гірських породах і ландшафтах. Пам'ять, яка може бути прочитаною та зрозумілою людиною.
7. Настав час зберегти нашу природну спадщину, середовище, в якому ми живемо. Минуле Землі не менш важливе, ніж людське існування.
8. Ми і Земля володіємо спільною спадщиною. Ми і наші уряди - гаранти цієї спадщини. Всі мають розуміти, щонайменше розкрадання її - це нівечення, руйнація, неповторна втрата.
9. Всім національним та міжнародним органам влади слід взяти до уваги необхідність охорони геологічної спадщини всіма юридичними, фінансовими та організаційними засобами.
1. Геологічні об'єкти, що характеризують основні стадії еволюції Землі та життя на ній.
2. Об'єкти, що відображають геологічні процеси, які відбуваються на планеті.
3. Пам'ятки природи, що характеризують різні геологічні події, різноманітні геологічні утворення та їх особливості.
 |
| Типовий розріз сарматського ярусу біля с. Новокиївка. |
Всесвітнє значення має Нікопольський марганцеворудний басейн, руди якого відкриті у 1883 р. геологом В. А. Домгером. Осадово-діагенетичні руди цього родовища залягають на незначній глибині, серед порід борисфенської світи палеогену. У межах родовища видобувають також глини у якості керамзитової сировини, формовочні і будівельні піски, будівельні вапняки.
 |
| Відслонення порід неогену у Басанському кар'єрі Нікопольського родовища |
У листопаді 1999 року відбувся III Міжнародний симпозіум РгоСео по збереженню геологічної спадщини, на якому обговорювалися проблеми геологічної спадщини і туризму, інвентаризації і каталогізації геологічних пам'яток, освітньо-виховної діяльності, планування та менеджменту відносно збереження геологічних об'єктів і багато інших. Україна є активним учасником Європейської Асоціації РгоСео і в рамках її діяльності провідні спеціалісти Держкомгеології України та науковці НАН України започаткували певний обсяг робіт із виявлення, описання, інвентаризації, створення комп'ютерного банка даних з геологічної спадщини, їх популяризації і залучення до "Реєстру природно-заповідних об'єктів України". Не буде зайвим нагадати, що одним з найбільш промислово-розвинутих регіонів України історично є Дніпропетровська область, бо саме у Середньому Придніпров'ї сконцентровано більшість найважливіших родовищ корисних копалин України.
Проте, залізо та марганець не єдині види мінеральної сировини, якими славиться наш рідний край, і наявність яких обумовлює необхідність збереження для нащадків фрагментів родовищ та рудовиявів, виходів гірських порід і мінералів, геологічних структур, викопної фауни і флори та інших геологічних пам'яток природи. На поверхню вони виходять у вигляді природних відслонень, розкриваються ерозією річок і ярів, численними штучними гірськими виробками, часто утворюють чудові краєвиди.
У північній і східній частинах області розташована менш відома, але також одна з кращих у світі Придніпровська титаноносна провінція, розсипні ільменіт-цирконієві руди якої розробляються у межах Самотканського родовища з 1953 р.
 |
| Пам'ятка природи "Вищетарасівське зсувне узбережжя" |
Інтенсивними процесами звітрювання неглибокозалягаючих докембрійських порід Українського щита зумовлені численні родовища каолінів і вогнетривких глин, серед яких краще в Україні Просянівське, а також значні за своїми запасами П'ятихатське, Новопетровське, Девладівське та інші.
З найдавнішими метаморфізованими гранітоїдами архейського віку у межах Середньопридніпровського геоблоку зв'язані відомі в Україні і далеко за її межами Токівське і Кудашівське родовища рожевих і сірих облицювальних гранітів, а також Карачунівське, Бородаївське, Підстепнянське та деякі інші родовища, поки що не залучені до видобутку у якості облицювального каменю, а частково використовуються на бут і щебінь.
Автор роботи - Володимир МАНЮК
Джерело: "КРАЄЗНАВЧИЙ АЛЬМАНАХ" Вип.4.
Скарби Придніпровського степу.
Коментарі
Дописати коментар