23 мая 2018 г.

Релігійний туризм

Свято-Троїцький храм

Свято-Троїцький храм вночі.

    Храм збудований у 1894 році. Зруйнований безбожною радянською владою. Відроджений у 2010 році за молитвами та благословлінню Ієросхімонаха Амфилохія (Трубчанінова).

Координати: 47°39'06.4"N 34°35'24.1"E

Марганец Туристический" в соціальних мережах:
Facebook - https://www.facebook.com/groups/mn.tour
Блог - https://mn-tour.blogspot.com

22 мая 2018 г.

Природній туризм

Екскурсія природним ландшафтом 

    «Марганец Туристический» запрошує на екскурсію. Ми відвідаємо урочище білих тополь, побачимо велетенську Марївську вербу та березову рощу. Крім того, пройдемося берегами річок: Кам’янка, Томаківка, Обиток, Грушівка, Прогній, Ревунча, Ревун і Речіще. Відвідаємо балки: Отченашівську, Кам’янку, Грушівку, Чернишівку, Просяну та Бурякову.

Урочище білих тополь "Розсоха"


    «На березі Каховського моря поблизу міста Марганця в урочищі Розсоха під охорону закону взято невеликий масив штучного лісу "Білі тополі ". Він цінний не тільки, як пам'ять про першу післявоєнну весну, а перш за все тим, що ця ділянка створена із швидкозростаючої породи білої тополі.

    Середня висота дерев - 25 метрів, діаметр стовбурів - найменш 30 сантиметрів. У степовій зоні України білі тополі представляють велику біологічну цінність, як рідкісна порода дерев. Саме тому, дбайливе збереження цього лісового масиву важливо не тільки в пізнавальних, а й у наукових цілях". "ДНІПРОПЕТРОВЩИНА ЗАПОВІДНА", ПЕТРЕНКО В.М. 1980 рік.

Координати: 47°37'15.6"N 34°36'21.5"E

Мар’ївська верба


    Діаметр дерева дорівнює 5,5м. Вік рослини суперечливий, але не менш 100 років.

Координати: 47°36'49.4"N 34°37'11.7"E


Річки


    На території м. Марганця протікають річки: Кам’янка, Томаківка, Топила, Обиток, Грушівка, Прогній, Ревунча (як ще називають Бистрік) та Ревун і Речіще. Усі ці річки впадають до Каховського водосховища.


Балки 

В нашому краї багато балок: Отченашівська, Просяна, Кам’янка, Грушівка, Чернишівка та Бурякова.


    Є народна поговірка - «Де байрак – там і козак». За легендою балку Отченашівська було названо на честь козака Отченашко, який у балці стояв зимівником. Також існує версія, що Отченашівську балку назвали саме так тому, що балка була занадто крутою і шахтарі ідучи на роботу, зупинялися і молилися Богу. Під час вивчення історії Запорізького краю, відомий вчений, історик та публіцист Дмитро Яворницький виявив у зазначеній балці пошкоджений кулями хрест.

Марганец Туристический" в соціальних мережах:

Facebook - https://www.facebook.com/groups/mn.tour
Блог - https://mn-tour.blogspot.com

Індустріальний туризм


Екскурсія в Мар'ївський кар'єр 

    «Марганец Туристический» запрошує на екскурсію по затопленому Мар'ївському кар'єру. Ми розповімо історію утворення кар'єру. Прогуляємось вздовж озер і дубового гаю. Піднімемося на відвал, з якого відкривається захоплюючий панорамний вид на плавні, Каховське водосховище і Свято-Духівський храм.

    Маршрут екскурсії побудований таким чином, щоб Вас постійно оточували цікаві фотолокації.

Мар'ївський кар'єр.

    Поціновувачі індустріального туризму можуть відвідати затоплений Мар'ївський кар'єр.
Координати: 47°37'10.7"N 34°38'27.4"E

Марганец Туристический" в соціальних мережах:

Facebook - https://www.facebook.com/groups/mn.tour
Блог - https://mn-tour.blogspot.com

21 мая 2018 г.

Архітектурний туризм

Стара частина міста 

    «Марганец Туристический» запрошує поринути в атмосферу старого міста, де ви побачите архітектурні споруди кінця XIX початку ХХ століття. Серед яких будівля електростанції рудника (1904 р.), казарми (1902 р.), житлові будинки працівників станції. На екскурсії ми розповімо про історію станції «Марганець». Відвідаємо район так званих «Колонок». Пройдемося старими затишними вуличками, що нагадують своєю атмосферою минулі роки. Під час екскурсії будуть представлені унікальні старовинні фотографії цієї місцевості.

    Далі, ми перенесемося на площу Гірницької слави, звідки відкривається чудовий вид на її забудову, сформовану в радянський період - величний Палац культури, стадіон, прикрашений ажурною колонадою, житлові будинки в стилі «радянського неокласицизму».

Садиба купця 

Колишня садиба купця виконана в архітектурному стилі еклектика. 

Кординати: 47°39'00.7"N 34°35'12.4"E

Комплекс насосної станції

Комплекс насосної станції побудований у архітектурному стилі еклектики.

Координати: 47°36'48.9"N 34°36'55.0"E

Привокзальна площа 



    У районі Привокзальної площі залишились дореволюційні будівлі, які будувалися одночасно із залізно-дорожньою колією приблизно в період 1902 - 1904 роки. Це так звані казарми, котеджі та підвали.
Координати: 47°39'14.5"N 34°37'12.8"E


Колишня електростанція


 Споруду виконано в архітектурному стилі модерн (кінець XIX, початок XX ст).

Координаты: 47°39'02.5"N 34°37'14.6"E

Район колонок 

    У старій частині міста Марганця, неподалік від З/д вокзалу знаходяться райони, де розташовані одноповерхові дореволюційні будинки. У цих районах панує атмосфера із неповторним колоритом. Місцеві називають ці райони «Нижні колонки» і «Середні колонки».



    Раніше дахи будинків у цих районах були повністю вкриті черепицею, яку виробляли у с. Томаківці. Дворики виглядають дуже охайними і привабливими, у кожному із дворів насаджені квіти і старі дерева. Радує те, що мешканці цих районів привітливі й ввічливі.

    За однією із версій місцевих мешканців зазначені будинки були засновані для робітників станції Марганець, а за другою - для робітників електростанції рудника.

Координати району «Нижні колонки»: 47°39'05.9"N 34°37'11.2"E
Координати району «Середні колонки»: 47°38'46.5"N 34°37'30.1"E

Дореволюційні будинки


 У місті Марганці в районі Закам’янки залишились будинки, яким вже понад 100 років.


Координати: 47°39'44.9"N 34°36'28.4"E

Дореволюційний амбар



    На теперішній час у м. Марганець, в районі Городища, можливо побачити приміщення дореволюційних часів, в якому раніше було розташовано амбар.

Координати: 47°39'04.9"N 34°35'51.7"E

Площа Гірницької слави


   З площі відкривається величний вид на Палац культури, стадіон, прикрашений колонадою. Доповнюють архітектурний ансамбль житлові будинки у стилі «радянського неокласицизму».

Координати: 47°38'09.0"N 34°37'33.4"E

Стадіон 

    За спогадами корінного жителя, який брав участь в будівлі стадіону, цю споруду будували більше 10 років, заважали будівництву солончаки. Це грандіозна споруда, яка своїми колонами нагадує архітектуру Греції.

    На стадіоні проходять футбольні матчі і міські концерти. Всередині будівлі на другому поверсі є спортзал «Антей», де можна підтримати фізичну форму в найкращому стані. Радимо пробігтися пару кіл по стадіону. Крім того, на території стадіону є турніки і рукохід.

Координати: 47°38'09.2"N 34°37'28.2"E

Марганец Туристический" в соціальних мережах:
Facebook - https://www.facebook.com/groups/mn.tour
Блог - https://mn-tour.blogspot.com

Історичний туризм

Великий Луг

    «Марганец Туристический» запрошує вас і ваших дітей на пізнавально-оздоровчу екскурсію по унікальним залишкам Великого Лугу. Вдихніть свіже повітря дикої природи. На нас будуть чекати: вікові дерева, річки та байрачні ліси.


Плавні. 

    Запорізькі козаки говорили: "Ой, Січ - мати, а Великий Луг - батько!". Уривок із запорізької пісні дуже точно пояснює, як ставилися козаки до Великого Лугу. Вони називали його батьком, тобто тим, хто дає життя.


На залишках Великого Лугу.

    Ми познайомимо вас з унікальною флорою і фауною Дніпровських плавнів, відвідаємо пам'ятник легендарному козакові Івану Сірку, прогуляємося по березі річки Ревун і Річище.
    Покажемо ретро-фотографії та карти місцевості. Також відвідаємо старовинний цвинтар з кам'яними хрестами. Маршрут екскурсії побудований таким чином, щоб Вас постійно оточували пам'ятки нашого краю.

Томаківська Січ

    Томаківська Січ — укріплення запорозьких козаків на острові Томаківці на Дніпрі поблизу сучасного селища Червоногригорівка та міста Марганця, існувала ймовірно з 1540 до 1593 року, до зруйнування татарами. Томаківська Січ перша з відомих січей Великого Лугу.

Томаківська Січ.

    Острів має форму шапки, взимку є можливість з’їхати на санках або лижах по його крутим схилам.

Координати: 47°37'33.1"N 34°35'21.9"E
Пам'ятний хрест

Пам'ятний хрест на вершині кургану.

    Пам'ятний металевий хрест розташований на острові Томаківці на сторожовому кургані, з написом «Боже, бережи Україну». 

На цьому місці знаходилась козацька вежа.

    За часи існування Запорізької січі, козаки ставили на курганах вежі, тому тут встановили кам’яну пам’ятку з написом «Козацька вежа 1540-1593». 

Чудовий панорамний вид.

    З вершини кургану відкривається чудова панорама на Свято-Троїцький храм, Дніпровські плавні і Каховське водосховище. 

Координати: 47°37'23.5"N 34°35'41.4"E

Сива старовина 

    Кам'яний хрест.

    Офіційно Марганець, як місто, існує з 1938 року, але залізно-дорожня станція Марганець, була побудована у далекому 1904р. Станція знаходилась на території Анастасьївської волості. На сучасній території, що входе до міста, також були дореволюційні села: Мар’їнськ, Божедарівка (Ордіна), Миколаївка та Городище. 

Стара хата.

    Також на території міста були хутори: Олександрівський, Варварівка (Станковича) та Вишкварок. Сиву старовину нагадують кам’яні хрести, білені хати та розкидані де не де гармани.

Марганец Туристический" в соціальних мережах:

4 марта 2018 г.

Новые поступления в библиотеку

04.03.2018г.

     Общество "Марганец Туристический" получило в подарок две книги  от запорожского краеведа Павла Сергеевича Белина. 

Два тома Д. И. Яворницкого "Історія запорозських козаків".






Теперь в библиотеке "Марганца Туристического" имеются не только эпистолярное наследие  Д. И. Яворницкого, но и два из трёхтомника "Історія запорозських козаків".

Благодарим Павла Сергеевича за пополнение нашей библиотеки.

Также благодарим Валерию Вебер за помощь в доставке книг.






Марганец Туристический" в социальных сетях:
Facebook - https://www.facebook.com/groups/mn.tour
Блог - https://mn-tour.blogspot.com

26 февраля 2018 г.

Наследие Южно-Русского Днепровского общества.

Электростанция рудника.


     В 1880 г. на территории с. Городище (сейчас р-н г. Марганца), местный житель копая колодец, находит необычную «черную» землю. Сообщение об этой находке заинтересовало специалистов Департамента Геологического комитета государственного Горного департамента Российской империи. Поэтому летом 1883 г. геолог Валериан Александрович Домгер (1851 – 1885), как младший геолог геологического комитета и участник в составлении общей геологической карты Российской империи, в долине речки Солёной находит большие залежи марганцевой руды. Открывая таким образом самое большое в мире месторождение марганца.

     В 1892 г. «Южно-русское Днепровское металлургическое общество» закладывает возле Городища первый на восточном участке Никопольского бассейна рудник Городищенский с примитивной фабрикой для мокрого обогащения руды, который сразу начинает обрастать жилищами администрации рудника и постоянных рабочих. В 1902 – 1904 гг. через Никопольский марганцевый рудник прокладывают ветку II-й Екатерининской железной дороги, которая связала Кривой Рог с Запорожьем, и в те же годы строится железнодорожная станция Марганец. В 1907 г., в связи с отработкой Закаменского участка, вблизи станции Марганец начинаются новые разработки, со строительством при них электромеханических мастерских, электростанции, мойки, административных зданий и жилищ постоянных рабочих.


   В 1913 г. на территории месторождения действовали рудники: Покровский, Ново-Николаевский, Красногригорьевский, Трубчаниновский, Городищанский и добывали в год 16 миллионов пудов руды.

     Именно при Трубчаниновском руднике по добыче марганцовистых руд «Южно-русского Днепровского металлургического общества» и строятся электромеханические мастерские (дата постройки между 1904 – 1913 гг.), которые сейчас находятся на территории Марганецкого рудоремонтного завода (ПАО «МРРЗ»). Который за свою историю входил в состав треста «Никополь-Марганец», также в производственное объединение «Кривбассрудоремонт», а в 1994 году преобразован в акционерное общество ОАО «Марганецкий рудоремонтный завод»


     Здание является уникальным для области производственным зданием начала ХІХ в., по степени сохранности и архитектурной стилистике («модерн»).



Литература:

1. История городов и сел Украинской ССР. Днепропетровская область. — К.: Глав. редакция УРЕ АН УССР, 1977. — С. 398 – 399.

2. К 130-летию разработок Никопольского марганцево-рудного бассейна. По материалам Я.В. Мандзия.

Составители - Надежда Лиштва.
Фотограф - Марьян Корбут.

Марганец Туристический" в социальных сетях:
Facebook - https://www.facebook.com/groups/mn.tour
Блог - https://mn-tour.blogspot.com