24 июля 2018 г.

Марганчанин Марьян, который коллекционирует крыши

Автор - Елена Зинченко 

О том, как развивалось предпринимательство в нашем регионе 100 лет назад, о заразительной страсти коллекционирования и о моде на красивые черепичные крыши рассказал Nikopolnewsмолодой марганчанин Марьян Корбут.



Этот человек не просто не уехал за лучшей жизнью подальше. Вот уже несколько лет, как парень активно пропагандирует родной край (и довольно успешно). Устраивает креативные экскурсии, сотрудничает с такими же энтузиастами родины из Никополя. А еще у Марьяна есть увлечение – коллекционировать старинную черепицу. О нем он и поведал корреспонденту Nikopolnews.

- Сейчас многие рассуждают о скифах и казачестве, но история столетней давности не менее интересна. Ее можно изучать – по черепице тех времен! Практически на каждой из них имеется клеймо. На нем, в свою очередь, указан населённый пункт, где располагался завод-изготовитель, фамилия производителей. А это очень ценная информация для историков и краеведов. Ведь по этим данным можно проследить, какие личности имели непосредственное отношение к тому или иному краю.

Так, по количеству кирпичных и черепичных заводов в нашем регионе, можно с уверенностью сказать, что примерно сто лет назад предпринимательство развивалось здесь довольно-таки хорошо. Заводы имели конкурентную способность. Существует черепица с клеймом «Н.М. ФОКИНЪ ТОМАКОВКА ЕК. У.», которую, как вы уже догадались, производили в с. Томаковке, Днепропетровской области (на тот момент Екатеринославского Уезда). Так вот эта черепица встречается во многих соседних сёлах и даже в г. Запорожье (бывшем Александровске), что говорит о качественном производстве. Производитель старался изготовить как можно более качественную продукцию, поскольку на клейме стояла его фамилия и населённый пункт завода.

- Марьян, сколько лет ты уже увлекаешься коллекционированием черепицы?

- Ровно два года, хотя историей родного края я увлекаюсь с детства. Первая черепица в коллекции была подарена мне местным жителем в с. Городище. На черепице имелось клеймо с надписью «БР КОРОЛЬКОВЫХЪ НИКОПОЛЬ ЕК Г.». Меня очень заинтересовало, что на наших землях были черепичные заводы, и с этого момента я начал поиски.

- Может, есть такая черепица, которая тебе как-то необычно досталась?

- Нет такой черепицы, которая бы мне досталась без драйва, адреналина и новых знакомств. В последствие к каждому из экспонатов я прилагаю устное повествование о том, как и где я её раздобыл. В ходе поисков черепицы происходили встречи с различными персонажами, как положительными, так и не очень, но в основном у нас доброжелательные люди.

Каждый экспонат в моей коллекции имеет свою неповторимую историю и дорог для меня по-своему. Бывает, нахожу обломки черепицы, а на них, к примеру, остатки названия, на клейме буквы «ВКА». Начинаешь думать, что же это - фамилия или населённый пункт? А немного позже находишь уцелевшую черепицу и видишь полное название «ТОМАКОВКА».

Был забавный случай, как-то я отправился зимой в с. Анастасьевку Томаковского района и нашёл черепицу, решил взять с собой три экземпляра и кирпич в придачу. Сел в маршрутку, мест нет, тесно, а на мне рюкзак и два пакета. Одна девушка говорит: «Давайте, я вам помогу». Наверное, она не подозревала, что вес у ноши довольно приличный. Я её предупредил, чтобы она аккуратнее обращалась с ней. Когда девушка взяла пакет с черепицей, из её уст неожиданно прозвучало «Вы что, хрусталь везёте?».

Ещё один необычный случай произошел в окрестностях города Марганца. Как-то вдалеке я заметил кирпич с клеймом, заранее обрадовался, подумал, точно старинный. Когда я к нему подошёл, то рассмотрел надпись «БИМ». Приношу соболезнования хозяину питомца.

- Какая черепица в твоей коллекции самая старинная?

- Каждой черепице в моей коллекции уже точно более века. На каждом клейме отчетливо прослеживается буква «Ъ», которую после 1917 года прекратили использовать. Установить, в каком году точно изготовлена черепица, сложно, потому как год производства на клейме не указан. Некоторые владельцы заводов занимались производством целыми поколениями, поэтому я вполне допускаю, что есть черепица и XVIII века.

- А самая необычная?

- Пожалуй, черепица с французской надписью «FABRIQUE DE BRIQUES DE PETROVKY». Черепица производилась в с. Петровка, возможно, шла на экспорт за границу. Есть обломок черепицы из Марселя, который я обнаружил на территории г. Марганца.

- Открыта ли сейчас твоя коллекция для взоров общественности?

- На данный момент часть моей коллекции находится в Краеведческом музее города Марганца. Экспонаты я специально предоставил ко дню открытия обновленного музея.

- Что собираешься делать дальше с коллекцией?

- Поговаривают, что коллекции старинного кирпича и черепицы нынче в цене, можно продать и уехать жить за границу! Шучу. Есть у меня идея организовать выставку своей коллекции в музеях Днепропетровской области. Это позволит популяризировать историю края, в частности города Марганца, Никополя, Томаковки и окрестных сёл. Поскольку черепица довольно хрупкая, это будет сделать довольно непросто.

- Ты знаком с подобными тебе коллекционерами?

- В 2017 году ко мне в гости приезжал запорожский краевед Константин Антонец. Он рассказал, что, путешествуя по Запорожской и Днепропетровской области, собрал довольно приличную коллекцию черепицы.

Как-то я выложил в сеть найденную черепицу, которую производили в г. Запорожье (Александровске), и мне написала наследница производителя, которая проживает в Москве. Она помнит историю своего рода и бережно хранит черепицу как память.

В прошлом году я познакомился с заведующей библиотеки в с. Выводово (Томаковский р-н) Татьяной Куприй. Сразу она не понимала моего увлечения. Но когда я более подробно объяснил, зачем я это делаю, женщина стала сама собирать черепицу и даже передала мне некоторые экспонаты, которых у меня не было ранее. Теперь у них появилась цель открыть тематический музей в селе.

Хотелось бы, чтобы черепичные крыши снова вернулись в моду. В первую очередь, это экологический натуральный материал. Во-вторых, черепичные крыши создают эстетическую привлекательность и особую атмосферу, будто ты находишься где-то в Германии или Италии. А это и не удивительно, ведь многие производители нашего региона были выходцами из европейских стран.

Марганец Туристический" в социальных сетях:

23 мая 2018 г.

Релігійний туризм

Свято-Троїцький храм

Свято-Троїцький храм вночі.

    Храм збудований у 1894 році. Зруйнований безбожною радянською владою. Відроджений у 2010 році за молитвами та благословлінню Ієросхімонаха Амфилохія (Трубчанінова).

Координати: 47°39'06.4"N 34°35'24.1"E

Марганец Туристический" в соціальних мережах:
Facebook - https://www.facebook.com/groups/mn.tour
Блог - https://mn-tour.blogspot.com

22 мая 2018 г.

Природній туризм

Екскурсія природним ландшафтом 

    «Марганец Туристический» запрошує на екскурсію. Ми відвідаємо урочище білих тополь, побачимо велетенську Марївську вербу та березову рощу. Крім того, пройдемося берегами річок: Кам’янка, Томаківка, Обиток, Грушівка, Прогній, Ревунча, Ревун і Речіще. Відвідаємо балки: Отченашівську, Кам’янку, Грушівку, Чернишівку, Просяну та Бурякову.

Урочище білих тополь "Розсоха"


    «На березі Каховського моря поблизу міста Марганця в урочищі Розсоха під охорону закону взято невеликий масив штучного лісу "Білі тополі ". Він цінний не тільки, як пам'ять про першу післявоєнну весну, а перш за все тим, що ця ділянка створена із швидкозростаючої породи білої тополі.

    Середня висота дерев - 25 метрів, діаметр стовбурів - найменш 30 сантиметрів. У степовій зоні України білі тополі представляють велику біологічну цінність, як рідкісна порода дерев. Саме тому, дбайливе збереження цього лісового масиву важливо не тільки в пізнавальних, а й у наукових цілях". "ДНІПРОПЕТРОВЩИНА ЗАПОВІДНА", ПЕТРЕНКО В.М. 1980 рік.

Координати: 47°37'15.6"N 34°36'21.5"E

Мар’ївська верба


    Діаметр дерева дорівнює 5,5м. Вік рослини суперечливий, але не менш 100 років.

Координати: 47°36'49.4"N 34°37'11.7"E


Річки


    На території м. Марганця протікають річки: Кам’янка, Томаківка, Топила, Обиток, Грушівка, Прогній, Ревунча (як ще називають Бистрік) та Ревун і Речіще. Усі ці річки впадають до Каховського водосховища.


Балки 

В нашому краї багато балок: Отченашівська, Просяна, Кам’янка, Грушівка, Чернишівка та Бурякова.


    Є народна поговірка - «Де байрак – там і козак». За легендою балку Отченашівська було названо на честь козака Отченашко, який у балці стояв зимівником. Також існує версія, що Отченашівську балку назвали саме так тому, що балка була занадто крутою і шахтарі ідучи на роботу, зупинялися і молилися Богу. Під час вивчення історії Запорізького краю, відомий вчений, історик та публіцист Дмитро Яворницький виявив у зазначеній балці пошкоджений кулями хрест.

Марганец Туристический" в соціальних мережах:

Facebook - https://www.facebook.com/groups/mn.tour
Блог - https://mn-tour.blogspot.com

Індустріальний туризм


Екскурсія в Мар'ївський кар'єр 

    «Марганец Туристический» запрошує на екскурсію по затопленому Мар'ївському кар'єру. Ми розповімо історію утворення кар'єру. Прогуляємось вздовж озер і дубового гаю. Піднімемося на відвал, з якого відкривається захоплюючий панорамний вид на плавні, Каховське водосховище і Свято-Духівський храм.

    Маршрут екскурсії побудований таким чином, щоб Вас постійно оточували цікаві фотолокації.

Мар'ївський кар'єр.

    Поціновувачі індустріального туризму можуть відвідати затоплений Мар'ївський кар'єр.
Координати: 47°37'10.7"N 34°38'27.4"E

Марганец Туристический" в соціальних мережах:

Facebook - https://www.facebook.com/groups/mn.tour
Блог - https://mn-tour.blogspot.com

21 мая 2018 г.

Архітектурний туризм

Стара частина міста 

    «Марганец Туристический» запрошує поринути в атмосферу старого міста, де ви побачите архітектурні споруди кінця XIX початку ХХ століття. Серед яких будівля електростанції рудника (1904 р.), казарми (1902 р.), житлові будинки працівників станції. На екскурсії ми розповімо про історію станції «Марганець». Відвідаємо район так званих «Колонок». Пройдемося старими затишними вуличками, що нагадують своєю атмосферою минулі роки. Під час екскурсії будуть представлені унікальні старовинні фотографії цієї місцевості.

    Далі, ми перенесемося на площу Гірницької слави, звідки відкривається чудовий вид на її забудову, сформовану в радянський період - величний Палац культури, стадіон, прикрашений ажурною колонадою, житлові будинки в стилі «радянського неокласицизму».

Садиба купця 

Колишня садиба купця виконана в архітектурному стилі еклектика. 

Кординати: 47°39'00.7"N 34°35'12.4"E

Комплекс насосної станції

Комплекс насосної станції побудований у архітектурному стилі еклектики.

Координати: 47°36'48.9"N 34°36'55.0"E

Привокзальна площа 



    У районі Привокзальної площі залишились дореволюційні будівлі, які будувалися одночасно із залізно-дорожньою колією приблизно в період 1902 - 1904 роки. Це так звані казарми, котеджі та підвали.
Координати: 47°39'14.5"N 34°37'12.8"E


Колишня електростанція


 Споруду виконано в архітектурному стилі модерн (кінець XIX, початок XX ст).

Координаты: 47°39'02.5"N 34°37'14.6"E

Район колонок 

    У старій частині міста Марганця, неподалік від З/д вокзалу знаходяться райони, де розташовані одноповерхові дореволюційні будинки. У цих районах панує атмосфера із неповторним колоритом. Місцеві називають ці райони «Нижні колонки» і «Середні колонки».



    Раніше дахи будинків у цих районах були повністю вкриті черепицею, яку виробляли у с. Томаківці. Дворики виглядають дуже охайними і привабливими, у кожному із дворів насаджені квіти і старі дерева. Радує те, що мешканці цих районів привітливі й ввічливі.

    За однією із версій місцевих мешканців зазначені будинки були засновані для робітників станції Марганець, а за другою - для робітників електростанції рудника.

Координати району «Нижні колонки»: 47°39'05.9"N 34°37'11.2"E
Координати району «Середні колонки»: 47°38'46.5"N 34°37'30.1"E

Дореволюційні будинки


 У місті Марганці в районі Закам’янки залишились будинки, яким вже понад 100 років.


Координати: 47°39'44.9"N 34°36'28.4"E

Дореволюційний амбар



    На теперішній час у м. Марганець, в районі Городища, можливо побачити приміщення дореволюційних часів, в якому раніше було розташовано амбар.

Координати: 47°39'04.9"N 34°35'51.7"E

Площа Гірницької слави


   З площі відкривається величний вид на Палац культури, стадіон, прикрашений колонадою. Доповнюють архітектурний ансамбль житлові будинки у стилі «радянського неокласицизму».

Координати: 47°38'09.0"N 34°37'33.4"E

Стадіон 

    За спогадами корінного жителя, який брав участь в будівлі стадіону, цю споруду будували більше 10 років, заважали будівництву солончаки. Це грандіозна споруда, яка своїми колонами нагадує архітектуру Греції.

    На стадіоні проходять футбольні матчі і міські концерти. Всередині будівлі на другому поверсі є спортзал «Антей», де можна підтримати фізичну форму в найкращому стані. Радимо пробігтися пару кіл по стадіону. Крім того, на території стадіону є турніки і рукохід.

Координати: 47°38'09.2"N 34°37'28.2"E

Марганец Туристический" в соціальних мережах:
Facebook - https://www.facebook.com/groups/mn.tour
Блог - https://mn-tour.blogspot.com

Історичний туризм

Великий Луг

    «Марганец Туристический» запрошує вас і ваших дітей на пізнавально-оздоровчу екскурсію по унікальним залишкам Великого Лугу. Вдихніть свіже повітря дикої природи. На нас будуть чекати: вікові дерева, річки та байрачні ліси.


Плавні. 

    Запорізькі козаки говорили: "Ой, Січ - мати, а Великий Луг - батько!". Уривок із запорізької пісні дуже точно пояснює, як ставилися козаки до Великого Лугу. Вони називали його батьком, тобто тим, хто дає життя.


На залишках Великого Лугу.

    Ми познайомимо вас з унікальною флорою і фауною Дніпровських плавнів, відвідаємо пам'ятник легендарному козакові Івану Сірку, прогуляємося по березі річки Ревун і Річище.
    Покажемо ретро-фотографії та карти місцевості. Також відвідаємо старовинний цвинтар з кам'яними хрестами. Маршрут екскурсії побудований таким чином, щоб Вас постійно оточували пам'ятки нашого краю.

Томаківська Січ

    Томаківська Січ — укріплення запорозьких козаків на острові Томаківці на Дніпрі поблизу сучасного селища Червоногригорівка та міста Марганця, існувала ймовірно з 1540 до 1593 року, до зруйнування татарами. Томаківська Січ перша з відомих січей Великого Лугу.

Томаківська Січ.

    Острів має форму шапки, взимку є можливість з’їхати на санках або лижах по його крутим схилам.

Координати: 47°37'33.1"N 34°35'21.9"E
Пам'ятний хрест

Пам'ятний хрест на вершині кургану.

    Пам'ятний металевий хрест розташований на острові Томаківці на сторожовому кургані, з написом «Боже, бережи Україну». 

На цьому місці знаходилась козацька вежа.

    За часи існування Запорізької січі, козаки ставили на курганах вежі, тому тут встановили кам’яну пам’ятку з написом «Козацька вежа 1540-1593». 

Чудовий панорамний вид.

    З вершини кургану відкривається чудова панорама на Свято-Троїцький храм, Дніпровські плавні і Каховське водосховище. 

Координати: 47°37'23.5"N 34°35'41.4"E

Сива старовина 

    Кам'яний хрест.

    Офіційно Марганець, як місто, існує з 1938 року, але залізно-дорожня станція Марганець, була побудована у далекому 1904р. Станція знаходилась на території Анастасьївської волості. На сучасній території, що входе до міста, також були дореволюційні села: Мар’їнськ, Божедарівка (Ордіна), Миколаївка та Городище. 

Стара хата.

    Також на території міста були хутори: Олександрівський, Варварівка (Станковича) та Вишкварок. Сиву старовину нагадують кам’яні хрести, білені хати та розкидані де не де гармани.

Марганец Туристический" в соціальних мережах: