Перейти до основного вмісту

Korbut Travel

Korbut Travel

Кам'яний хрест - село Кисличувата

За словами - Миколи Голота - "На території села 17 кладовищ. На більшості кладовищ є камяні хрести. Але прочитати щось-там не можливо. Тільки на одному написано: Тут покоїться раб Божий Каленик 1905 рік. Кладовище знаходиться по вул. Кисличуватська на проти будинку жителя Євчука П. І. Кладовища утворювались по мірі заселення села. 

Кам'яний хрест

Урочище Комишувата це вул. Чкалова було одно з перших заселена жителями з урочища Пушкарівка. Це в основному рідні та близькі між собою жителі. Перші поселенці були Чипці, Сарани, Булани, Шапували, Євфіменки. Панченки, Голоти і т. д. Отож кожен заселений куток мав свое кладовище. Так би мовити сімейне. Кладовища були створені при заселенні села, а це десь з 1820 років. Народжуваність в ті далекі роки була майже в два рази більша ніж смертність. Десять дітей це було майже в кожній сімї. А у Баршака Гната Федоровича було сімнадцять дітей. Його потомки і сьогодні проживають в селі".

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Карты: Екатеринославская губерния, Дикое поле, Великий Луг, город Марганец

В этом разделе Вы найдете старинные карты Дикого поля (Loca Desertra), Великого Луга, Днепровских порогов, Екатеринославской губернии и современные карты Запорожской и Днепропетровской области.  Дикое поле Дикое поле  1648г.
Читати далі

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921 році).      Через те, що к
1 коментар
Читати далі

Великий Луг Запорожский

Великий Луг - историческое название местности, огромных речных плавней, размещавшихся в XVI веке - XVIII веке ниже порогов на левом берегу реки Днепра между Днепром и его левым притоком Конкой, по которой в XVIII веке проходила граница с Крымским ханством. Вся эта местность принадлежала Запорожской Сечи. С Великим Лугом нередко отождествлялось все Запорожье. На Великом Лугу казаки пасли домашний скот, в случае грозившей опасности находили в здешних плавнях и зарослях укрытие. Поэтому Великий Луг был для казаков символом безопасности и воли. В песнях его называли «Отцом (укр. Батько)»: « Ой Січ — мати, а Великий Луг — батько, Що в Лузі заробити, то в Січі пропити ».
Дописати коментар
Читати далі