Перейти до основного вмісту

Korbut Travel

Експедиція

Для учасників "Марганець Туристичний" місто Марганець - це ціла окрема планета. 

Наше місто невелике, але Марганецька ОТГ за територією найбільша у Дніпропетровській області. У нашій місцевості жили скіфи, сармати та запорозькі козаки. Ще часто зауважують, що у нашому місті завжди жили і живуть зараз багато талановитих людей. В історичному контексті наші землі охоплюють величезний історичний період – починаючи від скіфів і до сьогодення. Можна було б мандрувати по всій Україні, знаходити та знімати круті місця, але ми любимо саме наше місто - місто Марганець!

Сова на сосні 
Автор фото - Мар'ян Корбут

Завдяки експедиціям учасники товариства "Марганець Туристичний" щоразу відкривають місто по-новому! З'являється можливість вивчати його з різноманітних ракурсів.

Наші експедиції – це подорожі наукового та дослідницького характеру. Наша команда побувала у багатьох експедиціях, проте кожного разу ми дізнаємось щось нове, навіть коли відвідуємо одні й ті ж самі місця.

Сергій Ігнатенко під час експедиції

Майже кожна наша експедиція - це і хобі, і робота одночасно. Під час експедицій ми освоюємо нові райони, випробовуємо силу волі, розвиваємо витривалість, здобуваємо нові знання.

Спочатку планується місце, куди хочемо відправитись, роздивляємося зі супутника місцевість, підкріпляючи старовинні карти різних часів, щоб знати назви населених пунктів, сіл або хуторів, балок та урочищ. При підготовці до експедиції важливо одягатись по погоді та брати з собою найнеобхідніше. Дібравшись до назначеного місця, більшу частину уваги фокусуємо на локаціях, які представляють собою історичну цінність, як правило, це природні та архітектурні об'єкти.

Наша команда черпає сили від природи та історії нашого краю. Це нас надихає, і ми ділимось практично кожною експедицією з вами на сторінках блогу «Марганець Туристичний» та у Facebook-групі: www.facebook.com/groups/mn.tour

Під час однієї з експедиції учасники
"Марганець Туристичний" натрапили на старовинний льох

Не всі люди усвідомлюють цінність історичних об'єктів у нашій місцевості, тому для нас є дуже важливим не тільки надати людям інформацію, але й надихнути їх на збереження історичної спадщини. Дуже важлива якісна подача матеріалу. Ми ретельно працюємо над текстами, світлинами.

Біля вежі поблизу Басанського кар'єру

Експедиції надихають на збереження природних та архітектурних об'єктів. Також служать мотиватором по створенню нових туристичних маршрутів. В ході експедицій зустрічається купа цікавих об'єктів, які згодом можна внести до дестинації маршруту. До експедицій ми намагаємось залучати місцевих мешканців, краєзнавців, істориків.

Настоятель Свято-Троїцького храму - отець В'ячеслав
з уламком кам'ного хреста

Під час однієї з експедицій учасниками товариства "Марганець Туристичний" були виявлені на старовинному кладовищі дві основи від хрестів та уламок стародавнього кам'яного хресту.

Сергій Клачук з обплетеним бутелем

Мало хто з людей у нашому краї цінують предмети старовини, але ж це - наша історія, мовчазні свідки життя наших предків. Напевно, треба повчитись корисній звичці у львів'ян, начебто дрібниця, але туристи звертають увагу на такі речі.

Разом з відеоспеціалістами із міста Дніпра


За п'ять років існування товариства "Марганець Туристичний" ми приймали чимало гостей з інших міст і країн. Серед них були і відеоблогери. Це позитивно вплинуло на популяризацію історичних об'єктів та міста у цілому.

У 2019 році до нас завітали відеоспеціалісти із міста Дніпра, так з'явився презентаційний відеоролик туристичних локацій міста Марганець.


Деревня БАСИНА


Село Весёло-Фёдоровка.
ВЕСЁЛО-ФЁДОРОВКА она же КИРНОСОВКА - пом. деревня, расположенная на правом берегу р. Томаковка. На ПГМ дача №98 Читать полностью 

Село Анастасьевка (Настастьевка).
 Владельческая деревня, расположенная во втором стане при р. Томаковке (южнее с. Томаковки). Поселена около 1825 г. на даче №80 Читать полностью 


Анновка, она же Анненская.
     Расположена во втором стане при р. Томаковке. Имение Миклашевского Ильи Михайловича (1821 – 1886). Поселена около 1852 г. и названа в честь его молодой жены Анны Владимировны (урожд. княгини Гагариной). По ревизии 1858 г. за ним в селе 16 дворов, 312 дес. зем. и 95 жителей (40 м. и 45 ж. пола, из них 39 креп. и 1 дворовая ревизионная душа). Читать полностью »

Помещичья деревня Анновка,
она же Нечаенная, Нечаевка и Борисоглебовка

     Расположена во втором стане при р. Томаковке. Имение Миклашевского Ильи Михайловича (1821 – 1886). Поселена около 1852 г. и названа в честь его молодой жены Анны Владимировны (урожд. княгини Гагариной). Читать полностью 

Новокиевка она же Царская Милость.

Було це в кінці сімдесятих років минулого сторіччя. Село Сагунівка Черкаського повіту Київської області (нині Черкаської області) після звільнення від кріпосної неволі в 1861 році не переставало бідувати, багатодітні семейні родини з великими труднощами зводили кінці з кінцями, хоча весь рік трудилися всі – від старого до малого. Читать полностью 


     Марьевское (Сокологорского) – владельческая деревня, которая называлась также Марьевка, Марьинка, Марьинск, Марьинское. Расположена во втором стане у Днепра при плавнях на р. Речище (перед Красногригорьевкой), 104 версты от Екатеринослава, 25 в. от Томаковки. Согласно экспликации к «Плану генерального межевания Екатеринославского уезда» Читать полнстью 

Село Грушевка (Гологрушевка)
Засноване ще на початку 18-го століття запорожцями, але й до цього тут були козацькі зимівники. Теперішню офіційну назву одержало від прізвища поміщика Ільїна. Читать полностью 


     Перед знищенням плавнів у Добру Надію перебралися майже всі мешканці сусідньої Новоолександрівки, що знаходилася між Вищетарасівкою і Новокам’янкою. Це село (Новоолександрівка) було засноване на правому березі протоки (рукава Дніпра) Тараса в 1-ій половині 19-го століття. Було маєтком поміщика Клейна, за прізвищем якого до 20-х років минулого століття називалося Клейновою. Читать полностью 


     Местность нынешней слободы Красногригорьевки, роскошкая и живописная, богатая и плодородная, - древнейшее запорожское займище, старожитная казацкая маетность в 1778 году, на значительном пространстве околичной земли, поступила ранговою дачею в собственность, в полное владение графа Ивана Григорьевича Чернышева и супруги его Анны Александровны Чернышевой. Читать полностью 

     Ліси по річках Тарас, Нажора, Перебій та Бугай, - збереглися до наших часів ще добре, за винятком міцних порід; навпаки - на лівому боці Дніпра проти цього кутка Лугу тягнуться майже зовсім оголені від лісу плавні, лише з лозою та очеретом. Читать полностью 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Карты: Екатеринославская губерния, Дикое поле, Великий Луг, город Марганец

В этом разделе Вы найдете старинные карты Дикого поля (Loca Desertra), Великого Луга, Днепровских порогов, Екатеринославской губернии и современные карты Запорожской и Днепропетровской области.  Дикое поле Дикое поле  1648г.

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921 році).      Через те, що к

Великий Луг Запорожский

Великий Луг - историческое название местности, огромных речных плавней, размещавшихся в XVI веке - XVIII веке ниже порогов на левом берегу реки Днепра между Днепром и его левым притоком Конкой, по которой в XVIII веке проходила граница с Крымским ханством. Вся эта местность принадлежала Запорожской Сечи. С Великим Лугом нередко отождествлялось все Запорожье. На Великом Лугу казаки пасли домашний скот, в случае грозившей опасности находили в здешних плавнях и зарослях укрытие. Поэтому Великий Луг был для казаков символом безопасности и воли. В песнях его называли «Отцом (укр. Батько)»: « Ой Січ — мати, а Великий Луг — батько, Що в Лузі заробити, то в Січі пропити ».