МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ СТАРОВИНИ В МАР’ЇВЦІ
Відкритий 365 днів в році!
В 2020 році в селищі Мар’ївка товариством «Марганець Туристичний» започатковано створення музею сільськогосподарських старожитностей під відкритим небом. Він знаходиться в знаковому місці, біля Мар’ївської верби, яка досить відома не лише в місті, але й по всій Україні. Це величезне унікальне старовинне дерево, що є частиною залишків річкових плавнів Великого Лугу Запорозького.
 |
| Фотограф - Сергій Клачук. |
 |
| Мешканці Марганеької ОТГ, які підтримали власними силами проект |
Основу колекції музею-скансену нараховує багато різноманітних гарманів та жорна. Це кам’яні пристосування були важливим знаряддям українських хліборобів. Гармани з найдавніших часів використовувалися для молотьби зерна, а жорна - для перемелювання зерна на борошно. І для хліборобського українського населення були незамінними в господарстві.
Експонати цінні тим, що привезені з сусідніх сіл: Червоногригорівки, Городище, Добра Надія, а також з Мар’ївки, тобто вони використовувалися нашими пращурами, що жили кілька століть до нас на цих територіях. Представлені в колекції гармани унікальні тим, що всі вони різні - за розміром, вагою, кількістю граней, матеріалом виготовлення.
Ідея створення музею виникла в керівника товариства “Марганець Туристичний” М. Корбута в рамках реалізації проєкту “Великий Луг Запорозький” в 2020 році. Хоча перший гарман біля Мар’ївської верби з’явився ще в 2019 році. Учасниця товариства “Марганець Туристичний” з смт. Червоногригорівки Віра Шалтика-Гофман подарувала старовинний гарман, який знаходився у її дворі і, можливо, використовувався пращурами. Пізніше в ході проведення краєзнавчих експедиції гармани були виявлені й в інших найближчих селах. За кожний кам’яний експонат домовлялися окремо, розповідали про створення музею в Мар’ївці, просили подарувати його.
 |
| Мешканці Марганеької ОТГ, які підтримали власними силами проект. |
Деякі селяни з радістю віддавали свої гармани для колекції музею, але були такі, що відмовлялися. Та найважчою задачею було ще перевезти гарман з місця його знаходження до музею в Мар’ївці, адже кожен такий кам’яний каток важить близько 100 кг. Щоразу це була напружена важка робота. В транспортуванні експонатів на громадських засадах брали участь Мар’ян Корбут, Олег Прудіус, Василь Музика, Сергій Коломоєць, Іван Музика, Світлана Патяка та інші.
 |
| Гармани біля верби |
Одного разу під час дослідження місцевості селища Добра Надія були виявлені величезні автентичні жорна, які, скоріш за все, використовувалися у млині, що знаходився у цій місцевості. Жорна складалися з двох частин, і можна лише здогадуватися, скільки за віком століть цьому кам’яному експонату. За домовленістю з Добронадіївською селищною радою жорна були передані до музею просто неба. Перевезти їх також була нелегка задача, бо жорна важать приблизно 400-500 кг. Та завдяки старанням непосидючих ідейних активістів товариства “Марганець Туристичний”, жорна були перевезені до музею, вичищені та розташовані на почесному місці експозиції. Задля забезпечення обліку та збереження, експонати були інвентаризовані.
 |
| Жорна - як символ достатку |
На території музею створено такий собі етнографічний куточок. Руками активістів виготовлені плетені паркани, різного розміру та виду, за автентичними українськими техніками плетіння.
Роботи по заготівлі матеріалів та плетінню тинів почалися ще з весни 2020 року. За домовленістю з лісництвом учасники товариства підготували лозу для плетіння, а потім ретельно та старанно власними руками за будь-якої погоди виплітали природні паркани. Так впродовж року на території музею з’явилися три тини різного розміру та в різних техніках плетіння.
 |
| На Дні народженні у Леоніда Семеновича Боровика |
Місцеві мешканці підтримали ідею створення такого осередку краєзнавства і української культури. Щоб прикрасити плетені паркани та відтвори атмосферу традиційного українського обійстя, почали дарувати глечики, макітри та інший глиняний посуд.
 |
| Експонати у музеї під відкритим небом |
Музей став досить популярним місцем для відвідування. Люди почали приходити і приїжджати, щоб побачити на власні очі таку унікальну колекцію кам’яних сільськогосподарських старожитностей.
При організації музейного простору дотримувалися принципів використання природних матеріалів та представлення автентичних експонатів і технік. За сприяння Ірини Міняйло на території музею з’явилися дерев’яні колоди, що можуть слугувати стільцями для відвідувачів. Територію прикрашає й унікальний природний ландшафт цієї місцевості: верби, шипшина, чагарники, квіти. А на вході в музей під розкидистою липою відвідувачів зустрічає камінь, на якому талановитий марганецький художник Євген Горбаченко намалював яскраву картина з прихованим змістом.
 |
| Малюнок на камені з фрагментами логотипу товариства "Марганець Туристичний" |
Щоб можна було відпочити біля старовинних предметів побуту, марганчани зробили дерев’яні лавочки. Їх виготовили та встановили Олена Лагутіна з чоловіком, Яна Матвєєва, Ігор Чимбар.
Марганчани полюбили влітку відвідувати цю місцину. Під час вечірніх прогулянок багато хто заходить до музею, відпочити тілом та душею. Мар’ївчанин, місцевий журналіст, член Національної спілки журналістів України Леонід Боровик разом із друзями відзначав на території музею у затінку великолузьких дерев свій день народження. Учасники секції з аеройоги під керівництвом тренерки Аліни Максименко провели на території музею біля Мар’ївської верби своє заняття. Особлива атмосфера цього місця сприяла гарному настрою та особливому натхненню у всіх учасників заняття з аеройоги.
 |
| Тренування біля Мар'ївської верби |
Музей розташований обабіч жвавої траси, тому часто попутні авто зупиняються тут. Деякі містяни розповідають, що постійно проїжджаючи повз музею у справах, щоразу спостерігають, як розвивається музей.
Нещодавно власник сусіднього з музеєм помешкання Олександр Махніборода, надихнувшись задумом, сприяв створенню панорамного розпису на паркані його подвір’я. Так з’явилася величезна високоестетична картина. Її елементи доповнюють реальні предмети колекції музею. Навіть якщо стати в потрібній точці, то можна побачити, як експонати музею та зображене на картині гармонійно поєднуються в єдиний етнографічний ансамбль. Тепер тут багато охочих сфотографуватися. Навіть інколи заїжджають весілля.
 |
| Малюнок на паркані у автентичному стилі |
Мар’ївський музей просто неба став для місцевої громади осередком вивчення, дослідження та збереження історико-культурної пам’яті нашого краю. Сюди цікаво прийти, щоб роздивитися експонати, відпочити серед гарної природи, але краще відвідати це місце під час екскурсії. Тоді все побачене сприймається зовсім інакше. Ви ніби занурюєтесь в життя наших пращурів кілька століть назад, відчуваєте їх турботи та цінності. Це чудова можливість пізнати історію рідного краю та переосмислити звичні для нас речі по-іншому.
Звертайтесь з питань замовлення екскурсій:
+ 380 66 01 57 683
+ 380 68 98 97 643
Коментарі
Дописати коментар