Перейти до основного вмісту

Korbut Travel

Будинок колишньої земської школи - село Настасівка

Будинок земської школи, кінець ХІХ – поч. ХХ ст. (архіт.).

Розташований на земельній ділянці з незначним ухилом. Благоустрій території – відсутній, засаджена старими листяними деревами. Збудований наприкінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст. як будинок земської школи. Наразі планувально будинок розділений навпіл на дві рівноцінні частини, в яких розміщено фельдшерський пункт та поштове відділення «Укрпошти». Будинок одноповерховий, із підвальним приміщенням під частиною будівлі, цегляний (із жовто-червоної цегли), пофарбований у білий колір. Дах – чотирисхилий, укритий шиферним покриттям. 

Школа у Настасівці 1928р.
Світлина із архіву - Олени Кулішової

До прямокутного об’єму будівлі прилягає одноповерхова, односхила прибудова, в якій знаходиться вхід до поштового відділення. Ліворуч від зазначеного входу, нарівні з цоколем розташовується закладений вхід до підвального приміщення колишньої школи, над яким і зроблено прибудову. Арочний дверний проріз та стіни підвального входу збереглись донині.

27.01.2018р.

Арочний дверний проріз до підвалу
27.01.2018р.

Головний фасад первісного об’єму має п’ять осей віконних прорізів та одну вісь дверного прорізу. Правий торцевий фасад – триосьовий, до лівого, на всю його довжину прибудовано прибудову пошти. 

Дата знімку 27.01.2018р.
Кованний козирок

Фасади фланкують лопатки, прикрашені нішами та квадрами. Віконні прорізи – прямокутної форми, декоровані сандриками із замком та трикутним фронтоном. Над первісним дверним прорізом (нині вхід до фельдшерського пункту) збережено ажурний кований козирок. Увінчує будівлю незначний карниз із дрібними модульонами. Будинок є прикладом еклектики в архітектурі невеликих земських шкіл, збудованих наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

27.01.2018р.

Література: 1. Архітектура шкільних будинків / П. Ф. Альошин, А. И. Марінченко, В. В. Колєсніков. – Київ: Вид. Акад. архітектури Українськой РСР, 1952. – С. 5 – 7.

Джерело: "ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ ТОМАКІВСЬКОГО РАЙОНУ".
Світлини із архіву Мар'яна Корбута.

Учасниками товариства "Марганець Туристичний" взимку 2018 року була організована краєзнавча експедиція до села Настасівка, де ми відвідали будівлю колишньої земської школи.

27.01.2018р.
Старовинна черепиця

Вдалось виявити одну надломлену черепицю, яку було виготовлено за нашою думкою із каолінової глини. Можно припустити, що саме такою черепицею було вкрито весь дах будинка. 





Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Карты: Екатеринославская губерния, Дикое поле, Великий Луг, город Марганец

В этом разделе Вы найдете старинные карты Дикого поля (Loca Desertra), Великого Луга, Днепровских порогов, Екатеринославской губернии и современные карты Запорожской и Днепропетровской области.  Дикое поле Дикое поле  1648г.

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921 році).      Через те, що к

Трезвый взгляд на историю города Марганца

 Слышал звон, да не знает, где он? Город Марганец и его окрестности имеют интереснейшую историю. Связано это не только с богатыми залежами марганцевой руды, которые обнаружили в начале XIX века, но и благодаря своему местоположению. Издавна на этих землях жили и кочевали скифы, половцы, позже Запорожские казаки. Миллионы лет назад на месте современного города Марагнца   было море. Подтверждением этого служат находки горняков. Отложение морского дна на основе гранитых пластов спровоцировало образование марганцевой руды.  После уничтожение Запорожской Сечи многими землями владели помещики, дворяне, а также местное население, которое жило здесь издавна в старых хуторах, деревнях и сёлах. Проблема вопроса состоит в том, что некоторые краеведы и историки предвзято относятся к изучению истории, а именно к мнению других историков и используют лишь те источники, где информация является для них более выгодной. Предвзятость может быть как сознательная так и бессознательная. Остров Городище Созн