Перейти до основного вмісту

Володимир Сосюра - про місто Марганець.



                                                                        МАРГАНЕЦЬ

                                                      Мов у краю зеленого життя ми, 
                                                      Де творять щастя руки, золоті.
                                                      Оточений садами  і копрами,
                                                      піднявся Марганець, змужнілий у труді,
                                                      Його сини, во славу батьківщини,
                                                      в підземнім світі прокладають путь. 
                                                      Їм не страшна сліпа ворожа лють,
                                                      Їх вільний труд Єдна в сім'ю орлину.
                                                      То не гроза, не сяйво блискавиць, 
                                                      Що промені на каски їх поклали, 
                                                      вони для сталі здобувають міць,
                                                      І воля їх міцніша сталі стала,
                                                      Шахтарське місто! Піснею привіт
                                                      Я шлю тобі, захоплений тобою,
                                                      Цвіти, як сад, цвіти, як сад весною 
                                                      і стань ще кращим в льот юних літ.
                                                      Я прославляю молодість твою,
                                                      твоїх синів, їх вірність Батьківшині
                                                      і партії, що в праці, як в бою,
                                                      веде народи в далі соколині. 
                                                      Там вічний день, безхмарна там блакить,
                                                      туди веде нас почуття могутнє.
                                                      Як знак того, що близько це майбутнє,
                                                      асфальт, шосе, машинами шумить.

Источник - "Шахтар Марганця". 

Марганец Туристический" в социальных сетях:


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921...

Село Добрая Надежда или: Мыс Доброй Надежды в народе Яковлево

Мыс Доброй Надежды. Владельческая деревня была населена помещиком и дворянином Екатеринославского уезда Д. М. Станковичем. Дмитрий Михайлович Станкович, родился 26 октября 1793 г. в семье дворян Бахмутского уезда. Его отец – Станкович Михаил Николаевич родился около 1738 г., сербской национальности, из обер-офицерских детей. Участник турецких и польских походов, с 1786 г. - премьер-майор в отставке. В браке с надворной советницей (с 1795 г.) Прасковьей Ивановной у него было четверо детей: Иван, Николай, Дмитрий и Александр. Именно третий сын Дмитрий и заселил д. Мыс Доброй Надежды. Дмитрий Михайлович проходил военную службу, участник войны 1812 г., генерал-майор с 1826 г., кавалер Георгия 4 кл. (26.11.1827 г., за выслугу). За ним в Екатеринославском уезде числилась с. Голая Грушевка , д. Мыс Доброй Надежды и д. Николаевка , где 12302 дес. и 1466 кв. саж. зем. Умер в возрасте 64 лет, в 1855 г. Опекуном над имением его малолетних наследников стал Александр Александрович Клейн (...

Марьевка она же: Марьевское (Сокологорского), Марьинка, Марьинск, Марьинское, Очеретьевка, Очередькова, Очеретькова, Камышовка

Марьевка - посёлок городского типа, Марганецкого городского совета, Днепропетровской области Украина. Посёлок Марьевка находится на правом берегу реки Днепр, рядом протекает река Ревун. 1957 - присвоено статус посёлок городского типа. В 1989 году численность населения составляла 361 человек. Население по переписи 2001 года составляло 361 человек. Источник:  https://www.wikipedia.org Марьевская хата-мазанка у дороги или на краю села...