Перейти до основного вмісту

Гідротехнічні споруди в районі міста Марганець



     Будівництвом Каховської гідроелектростанції створюються велике водоймище, яке займе Дніпровські плавні від Каховки до села Вище Тарасівки, Томаківського району.

     Обсяг води в водоймищі складе біля 17 мільярдів кубометрів води. Це буде справжнє море, ширина якого в окремих місцях досягатиме до 25 кілометрів, а глибина до 10 метрів.

     В районі марганцевих рудників, селищ Красногригорівка, Очеретьково, Городище, Грушівка рівень води підніметься на 8 - 10 метрів в порівнянні з існуючим. З метою, щоб не затопити створюваним водоймищем родовищ марганцевої руди, населених пунктів та промислових об'єктів Державний Комітет Ради Міністрів СРСР прийняв рішення збудувати в районі Марганця і рудника імені Орджонікідзе спеціальні гідротехнічні споруди, які захистять їх від затоплення.

     В районі нашого міста намічено збудувати три великі греблі №№ 2, 4, 5, які захистять села Грушівку, Очеретьково, Городище, Красногригорівку та місто Марганець від затоплення їх водою Каховського моря. Щоб уявити собі розмір цих гребель досить навести такі дані: загальна довжина цих гребель складатиме 8221 метр, висота їх досягатиме до 15 метрів, ширина - 10 метрів.

     Для спорудження гребель потрібно більше ніж п'ять мільйонів кубічних метрів піску. Греблі будуватимуться за допомогою спеціальних земляних снарядів, шляхом гідромеханічного намиву їх з піску. Для закріплення відкосів “боків” греблі необхідно замостити каменем 409 тисяч квадратних метрів площі для чого необхідно укласти 160 тисяч кубометрів каменю і стільки ж кубометрів щебню.

     По річці Томаківці в селі Миколаївка буде збудована гребля, яка створить водосховище з обсягом води в ньому - 10.5 мільйонів кубометрів. Вода з цього водосховища в кількості 7 мільйонів кубометрів використовуватиметься для зрощення прилеглих масивів колгоспної землі, що дасть змогу вирощувати високі сталі врожаї незалежно від примхів природи.

    Для того, щоб весняні та дощові води, що прибувають з річки Томаківки та прилеглих балок до Дніпра, не змогли затопити захищувані об'єкти біля греблі, в селі Красногригорівка буде збудовано насосну станцію потужністю 20 кубометрів води за секунду. Воду, що прибуватиме по руслу річки Річища, станція перекачуватиме в Каховське море. Потужність електромоторів насосної станції дорівнюватиме 2.909 кіловат.

     На будівництві буде застосована нова сучасна передова техніка: екскаватори, гідромеханічні земснаряди, бульдозери, автосамоскиди та інші машини. Від міста Нікополя до насосної станції буде збудована високовольтна лінія електропередачі. На допоміжних площадках будуть збудовані промислові будівельні об'єкти, автодороги та будинки обслуговуючого персоналу. Всього за проектом передбачено збудувати до 40 кілометрів обладнаних шляхів.

     Для захисту від затоплення рудника ім. Орджонікідзе і всього родовища західної частини басейну намічено збудувати греблю № 8 і № 9. Гребля № 8 буде збудована в поймі річки Базавлук біля села Грушівський Кут, а гребля № 9 в селі Олексіївка по річці Чортомлик. Біля греблі № 8 також намічено спорудити насосну станцію потужністю 35 кубометрів за секунду, яка перекачуватиме воду річки Базавлук у Каховське море. Потужність електромоторів станції дорівнюватиме 4.620 кіловат.

     В селі Шолохово утвориться велике водосховище, яке вміщуватиме 135 мільйонів кубометрів води. Ця вода використовуватиметься для поліпшення водопостачання рудника ім. Орджонікідзе, задоволення потреб трудящих та для зрошення навколишніх колгоспних земель.

     Споруджені захисних гребель, розташованих на поймі річки Базавлук і бальці річки Чортомлик здійснюється методом насипки гребель з суглинків. Загальна довжина їх дорівнюватиме 4144 метрам, висота - 14-18 метрам, ширина - 10-11 метрів. Тут необхідно насипати 2.7 мільйонів кубометрів грунту. Для закріплення схилів гребель необхідно замостити каменем площу 181 тисячу квадратних метрів.

     Будівництво споруд здійсниться протягом 1953 - 1955 років. Основний обсяг робіт належить виконати в 1954 році. На будівництві працюватимуть 34 екскаватори, 18 скреперів, 14 бульдозерів, 47 тракторів, сотні автосамоскидів і багато робітників різних спеціальностей. В цьому році для будівництва асигновано 46 мільйонів карбованців, а всього - 194 мільйони карбованців.

     Створення навколо нашого міста гідротехнічних споруд не лише захистить від затоплення водою родовищ марганцевих руд та населених пунктів - це дасть можливість розв'язати проблему водопостачання рудника ім. Орджонікідзе, над якою там працюють багато років. Це дасть можливість вирощувати навколо міста високі сталі врожаї, городніх культур. Більше насадити фруктових садів. Створення Каховського моря змінить кліматичні умови нашого району. Все це буде великим вкладом на шляху будівництва комунізму в нашій країні.

П. Міщенко


Марганец Туристический" в социальных сетях:
Facebook - https://www.facebook.com/groups/mn.tour
Блог - https://mn-tour.blogspot.com

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921...

Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища

У червні 1991 року у Франції (м. Дінь) відбувся Перший Міжнародний симпозіум з охорони геологічної спадщини, на якому було створено Європейську Асоціацію зі збереження Геологічної Спадщини (РгоСео). Учасники симпозіуму прийняли "Міжнародну декларацію прав пам'яті Землі", основні положення якої являють собою звернення до всього людства і тому мають бути процитовані: Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища  1. Прийшов час визнати унікальність Землі так само, як визнається унікальність людського життя.  2. Мати Земля тримає нас, кожен з нас і всі ми разом прив'язані до неї. Вона - зв'язок між нами. 3. Земля має вік 4,5 млрд. років. Вона - колиска життя з усіма змінами та перетвореннями, її тривала еволюція, її повільне визрівання сформувало навколишнє середовище, в якому ми живемо.  4. Наша історія та історія Землі тісно пов'язані, її історія - це наша історія і її майбутнє - наше майбутнє. 5. Земля в усіх аспектах це наше середовище....

Село Добрая Надежда или: Мыс Доброй Надежды в народе Яковлево

Мыс Доброй Надежды. Владельческая деревня была населена помещиком и дворянином Екатеринославского уезда Д. М. Станковичем. Дмитрий Михайлович Станкович, родился 26 октября 1793 г. в семье дворян Бахмутского уезда. Его отец – Станкович Михаил Николаевич родился около 1738 г., сербской национальности, из обер-офицерских детей. Участник турецких и польских походов, с 1786 г. - премьер-майор в отставке. В браке с надворной советницей (с 1795 г.) Прасковьей Ивановной у него было четверо детей: Иван, Николай, Дмитрий и Александр. Именно третий сын Дмитрий и заселил д. Мыс Доброй Надежды. Дмитрий Михайлович проходил военную службу, участник войны 1812 г., генерал-майор с 1826 г., кавалер Георгия 4 кл. (26.11.1827 г., за выслугу). За ним в Екатеринославском уезде числилась с. Голая Грушевка , д. Мыс Доброй Надежды и д. Николаевка , где 12302 дес. и 1466 кв. саж. зем. Умер в возрасте 64 лет, в 1855 г. Опекуном над имением его малолетних наследников стал Александр Александрович Клейн (...