Владельческая деревня, расположенная во втором стане при р. Томаковке (южнее с. Томаковки). Поселена около 1825 г. на даче №80 (по Плану Генерального межевания) помещиком Михаилом Павловичем Миклашевским и названа именем его жены, Анастасии Яковлевны, урождённой Бакуринской.
Анастасьевка на карте Шуберта.
После его смерти в 1847 г. деревню унаследовал его сын, подполковник Илья Михайлович Миклашевский. По ревизии 1858 г. за ним в селе было 2096 дес. зем. и 511 жителей (260 м. и 251 ж. пола душ, из которых 185 креп. и 75 дворовых), один завод скота. Уставные и выкупные соглашения с крестьянами он подписал в 1863 г.
Тщанием прихожан в 1886 г. в селе построена деревянная однопрестольная церковь во имя св. Мучениц: Веры, надежды, Любви и матери их Софии. В ее сооружении активное участие принимал и Илья Михайлович Миклашевский. От Екатеринослава храм располагался в 85 верстах, приходские селения: Анастасьевка, Анновка (1 в.), Кирилловка (1 в.), Весело-Федоровка (3 в.), Томаковка (1 в.). За настоятелем Любви-Софиевской церкви состояло 40 дес. зем. Метрические книги церкви за 1886 – 1918 гг. хранились в ГАДО. По земельному реестру 1872 г. здесь имел хутор Золотое Дно и 1071 дес. зем. титулярный советник Константин Иванович Трипольский.
В 1897 – 1917 гг. волосной центр Анастасьевской волости, крестьяне бывшие помещичьи, украинцы. В 1897 г. в селе было 150 дворов и 558 жителей, а в 1911 г. – 198 дворов и 1191 житель. По реестру 1899 г. земля у села была разделена на четыре участка (200, 594, 626 и 700 дес.) между товариществами крестьян-собственников.
В 1898 г. в состав волости входили: Анастасьевка, Анновка, Катошино, Кирилловка, Марьинка (Марьевка), Николаевка 1-я, Николаевка 2-я, Николаевка 3-я, Новокапитановка, Петровка, Семеновка, Сергеевка (Капитановка и Новокатошино с 1911 г.)
Поездка в Анастасьевку.
27.01.2018г. "Марганец Туристический" совершил поездку в с. Анастасьевку, с целью обнаружения остатков старины. Анастасьевке в этом году исполняется 193 года, интересно, а знают ли об этом местные жители?
Хаты мазанки.
Белённая хата мазанка со ставнями, крытая камышом.
Сейчас некоторые пытаются воссоздать старые хутора, хаты, по картинам, дореволюционным фотографиям и старым проектам, а здесь перед нами сейчас стоит реальная хата под камышом в которой жили люди!
Камыш под снегом.
Хата мазанка. №2
Скорее всего эта хата была так-же когда то покрыта камышом, дом довольно длинный с маленькими окнами. С улицы двор огорожен как в старину диким камнем (известняком).
Хата мазанка №3
С левой стороны дома, можно заметить маленькое окно, в этой части дома, скорее всего держат скот, по правую часть живут люди. В непогоду очень удобно, не нужно выходить из дому, чтобы накормить животных.
Заброшенная хата мазанка. №4
Хата мазанка под полукруглой черепицей. №5
Старое кладбище
Учитывая возраст села, можно догадаться, что где-то есть старинное кладбище. Сегодня у нас времени было в обрез и мы лишь на несколько минут заглянули на старый погост.
Каменные кресты.
Кованный крест.
Гарманы.
Одна из улиц была просто усеяна гарманами, её можно было бы смело назвать - улицей гарманов.
Заснеженный гарман у забора.
Гарман №2
Гарман №3
Дореволюционная архитектура.
Дом земской школы, конец XIX - нач. XX века.
Информация из книги: "Пам'ятки історії та культури Томаківського району".
села, на вул. Центральній.
Розташований на земельній ділянці з незначним ухилом. Благоустрій території – відсутній, засаджена старими листяними деревами.
Збудований наприкінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст. як будинок земської школи. Наразі планувально будинок розділений навпіл на дві рівноцінні частини, в яких розміщено фельдшерський пункт та поштове відділення «Укрпошти».
Будинок одноповерховий, із підвальним приміщенням під частиною будівлі, цегляний (із жовто-червоної цегли), пофарбований у білий колір. Дах – чотирисхилий, укритий шиферним покриттям. До прямокутного об’єму будівлі прилягає одноповерхова, односхила прибудова, в якій знаходиться вхід до поштового відділення. Ліворуч від зазначеного входу, нарівні з цоколем розташовується закладений вхід до підвального приміщення колишньої школи, над яким і зроблено прибудову.
Арочний дверний проріз та стіни підвального входу збереглись донині.
Головний фасад первісного об’єму має п’ять осей віконних прорізів та одну вісь дверного прорізу. Правий торцевий фасад – триосьовий, до лівого, на всю його довжину прибудовано прибудову пошти. Фасади фланкують лопатки, прикрашені нішами та квадрами. Віконні прорізи – прямокутної форми, декоровані сандриками із замком та трикутним фронтоном. Над первісним дверним прорізом (нині вхід до фельдшерського пункту) збережено ажурний кований козирок. Увінчує будівлю незначний карниз із дрібними модульонами.
Будинок є прикладом еклектики в архітектурі невеликих земських шкіл,
збудованих наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Література: 1. Архітектура шкільних будинків / П. Ф. Альошин, А. И. Марінченко,
В. В. Колєсніков. – Київ: Вид. Акад. архітектури Українськой РСР, 1952. – С. 5 – 7.
Надія Лиштва.
Дом земской школы, вид спереди.
Умели-же строить!
Кованный козырёк.
Кованный козырёк (вид сбоку).
Заложенный вход в подвал.
У арочного дверного прореза.
Здание № 2
Здание №3
Обратите внимание на необычную форму кирпича сверху.
Здание №4
Старинные подвалы.
Подвал №1
Подвал №2
Памятники.
Братская могила советских воинов.
30 січня 1944 р. війська 6-ї армії (генерал-лейтенант І. Т. Шльомін) 3-го Українського фронту (генерал армії Р. Я. Малиновський) з початком Нікопольсько-Криворізької операції перейшли у наступ із позицій на території Томаківського району, на яких вели бої з кінця грудня 1943 р. Під час наступу 4 лютого 1944-го підрозділи 203-ї стрілецької дивізії (генерал-майор Г. С. Зданович) визволили село від нацистських окупантів. Воїни, які загинули в цих боях, були поховані в могилі, що описується.
Первісно на могилі був установлений дерев’яний обеліск, який у 1956 р. замінили на залізобетонну скульптуру. В 1980 р. під час реконструкції проведена заміна скульптури і споруджена стела, на якій увічнені прізвища 29 земляків, які загинули на фронтах Другої світової війни. В 2011 – 2012 рр. підчас реконструкції відбулася заміна меморіальних дошок.
Література: 1. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 11458, спр. 288, 327; ф. 58, оп. 18002, спр. 151, 347; ф. 334, оп. 5252, спр. 496.
Надія Шейміна
1. Придніпровський край. Опис поселень Катеринославського повіту. Д: Ліра, 2016. - С. 22 .
2. Дворяне Екатеринославской губернии / В. Н. Заруба. – Д.: Лира, 2016. – С. 318, 479.
3. Пам'ятки історії та культури Томаківського району.
Составители: Надежда Лиштва и Марьян Корбут.
Составители: Надежда Лиштва и Марьян Корбут.
Марганец Туристический" в социальных сетях:
Facebook - https://www.facebook.com/groups/mn.tour
Блог - https://mn-tour.blogspot.com
Коментарі
Дописати коментар