Перейти до основного вмісту

Засідання Марганецького міського літературного об'єднання "Віра"

Серед марганчан є чимало поважних та гідних особистостей. Мало хто в місті не знає видатну марганчанку - Тамару Іванівну Єгорову. Ця дивовижна жінка нещодавно відзначила свій ювілейний день народження.


Тамара Іванівна Єгорова - Почесний громадянин міста Марганця, Заслужений вчитель України, перший і почесний директор СШ №10. А ще багато років Тамара Іванівна є членом Марганецького міського літературного об'єднання "Віра". Вона є редактором, коректором багатьох книг місцевих авторів. А в минулому році вийшла друком автобіографічна повість Т.І.Єгорової "Благодарю тебя, судьба!". Ця книга здобула багато позитивних відгуків. Отже, тепер Тамару Іванівни можна сміливо причислити до когорти талановитих марганецьких письменників.


Колеги по перу, члени Марганецького міського літературного об'єднання "Віра", яке очолює поет Микола Сергійович Смирнов, вирішили чергове засідання присвятити ювілею Тамари Єгорової. Захід розпочався показом відеороліка, який з нагоди дня народження Т.І.Єгорової підготував колектив НВК-ліцею №10 (в минулому СШ №10, яку будувала і багато років очолювала Т.Єгорова). Всі присутні були в захваті від цього відеопривітання, гучними оплесками аплодували, вітаючи Тамару Іванівну з днем народження.


Кожен з "вірівців" підготував поетичне чи музичне привітання. А всі разом вони приготували в подарунок до свята Тамарі Іванівні гарну квітку. З вітальними словами до Т.І.Єгорової звернулася директор Марганецької міської ЦБС Л.В.Пономарьова. Безліч добрих привітальних слів та щиросердечних побажань лунало на засіданні в читальному залі Марганецької центральної міської бібліотеки.


Поети: Віра Сокур, Ірина Штабенко, Геннадій Самойленко, Тетяна Кошкіна, Віра Обозюк, Петро Краєв, Віктор Онуфрієнко з великим натхненням декламували вірші для Т.І.Єгорової. Кожен підготував цікаві слова, намагаючись здивувати та порадувати іменинницю. І це їм дійсно вдалося.

Самодіяльний поет Віктор Онуфрієнко заспівав для Т.І.Єгорової українські народні пісні, які всі дружно підхопили. 
Безліч музичних подарунків підготував до урочистого заходу Сергій Дяченко. Він виконав пісні під гітару та присвятив музичні композиції під акордеон. Романси майстерно виконала на засіданні поетеса Тетяна Кошкіна. Знана в місті солістка, "золотий голос міста" Тетяна Рабійчук також виконала на честь Тамари Єгорової чудові пісні.

Особливе привітання для Тамари Іванівни приготував відомий в Марганці та Україні дослідник-винахідник Оскар Лаар. Він поділився з винуватицею урочистостей секретами щастя та довголіття. 

 Друг сім'ї Т.І.Єгорової Олександр Михальченко також щиро та сердечно привітав Т.І.Єгорову з її святом та поділився з усіма присутніми спогадами про Тамару Іванівну та її родину.

Єгорова Тамара Іванівна розчулилася від приємних слів і дякувала всім, хто прийшов її привітати. Вона наголосила, що, незважаючи на те, що все своє життя вона присвятила педагогічній діяльності, але зараз її другою домівкою стала бібліотека. Саме в Марганецькій центральній міській бібліотеці вона знаходить радість та натхнення, збагачується новими знаннями, отримує задоволення від спілкування з однодумцями на високо культурному рівні.

Підготувала Ольга Забенько,
пр. бібліограф ЦБС

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921...

Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища

У червні 1991 року у Франції (м. Дінь) відбувся Перший Міжнародний симпозіум з охорони геологічної спадщини, на якому було створено Європейську Асоціацію зі збереження Геологічної Спадщини (РгоСео). Учасники симпозіуму прийняли "Міжнародну декларацію прав пам'яті Землі", основні положення якої являють собою звернення до всього людства і тому мають бути процитовані: Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища  1. Прийшов час визнати унікальність Землі так само, як визнається унікальність людського життя.  2. Мати Земля тримає нас, кожен з нас і всі ми разом прив'язані до неї. Вона - зв'язок між нами. 3. Земля має вік 4,5 млрд. років. Вона - колиска життя з усіма змінами та перетвореннями, її тривала еволюція, її повільне визрівання сформувало навколишнє середовище, в якому ми живемо.  4. Наша історія та історія Землі тісно пов'язані, її історія - це наша історія і її майбутнє - наше майбутнє. 5. Земля в усіх аспектах це наше середовище....

Село Добрая Надежда или: Мыс Доброй Надежды в народе Яковлево

Мыс Доброй Надежды. Владельческая деревня была населена помещиком и дворянином Екатеринославского уезда Д. М. Станковичем. Дмитрий Михайлович Станкович, родился 26 октября 1793 г. в семье дворян Бахмутского уезда. Его отец – Станкович Михаил Николаевич родился около 1738 г., сербской национальности, из обер-офицерских детей. Участник турецких и польских походов, с 1786 г. - премьер-майор в отставке. В браке с надворной советницей (с 1795 г.) Прасковьей Ивановной у него было четверо детей: Иван, Николай, Дмитрий и Александр. Именно третий сын Дмитрий и заселил д. Мыс Доброй Надежды. Дмитрий Михайлович проходил военную службу, участник войны 1812 г., генерал-майор с 1826 г., кавалер Георгия 4 кл. (26.11.1827 г., за выслугу). За ним в Екатеринославском уезде числилась с. Голая Грушевка , д. Мыс Доброй Надежды и д. Николаевка , где 12302 дес. и 1466 кв. саж. зем. Умер в возрасте 64 лет, в 1855 г. Опекуном над имением его малолетних наследников стал Александр Александрович Клейн (...