Оскар Карлович Лаар – учений-самородок, винахідник, людина з унікальними якостями, великим інтелектом, непересічна особистість.
Уже давно всі звикли вважати Оскара Лаара марганчанином. Хоча народився він на хуторі Нишева Ленінградської області, де мешкали у мирі та злагоді латиші, фіни, естонці. Сім’я Оскара – багатодітна. Батько Карл Готлібович і матір Ганна Петрівна виховували п’ятеро дочок і троє синів. У колі сім’ї матір створювала доброзичливу атмосферу, вона була стриманою співрозмовницею. В 1932 році на березі Барського озера, між селами побудували льонопрядильну фабрику. Тут батько став працювати ковалем, а дві сестри – на виготовленні мотузок.
У 1935 році родину Оскара Лаара розкуркулили і вислали на Богословські кам’яновугільні копальні (м. Карпінськ Свердловської області). Так усе майно і двір Лаарів стали колгоспними. В цьому ж році Оскар пішов до першого класу. Хлопчик ріс допитливим. Уже тоді в його голові поставали питання: як виникає звук стрекотіння у коника; чому в сильний мороз далеко чути скрип саней; що собою являють магніт, іскра, блискавка; що таке електрика й енергія тощо.
Так, наприклад, у 1937 році, повертаючись із м. Карпінська на лісний кордон, де 16-річний брат Віктор працював на підсочці соснової смоли, хлопець рано-вранці побачив у лісі розірвану нічною грозою велику модрину. Шматки розірваного дерева метрів у п’ять довжиною стирчали корінням доверху із землі неподалік від пня висотою в три метри. Це видовище Оскар Карлович пам’ятає досі. Після побаченого бажання розгадати таємниці грози, блискавки не залишало його.
У 1942 році Оскар залишає сьомий клас школи і йде навчатися до ремісничого училища. У воєнні та післявоєнні роки, з 1943 по 1946 рр., О. Лаар працює на розрізі №2 тресту «Богословськвугілля». Тоді в Оскара виникло питання: звідки на Північному полюсі так багато холоду, що накриває Канаду Гренландію, Північ Росії? Його дивувало, що під кригою «тепло», а над нею – до мінус 70º С. Чому там у повітрі не вистачає кисню – 19% замість 21%.
У 1946 році Оскар закінчує 7 клас у школі робітничої молоді й одночасно курси шоферів, після чого працює шофером на вантажівці.
Після закінчення 10 класу, з 1951 по 1956 р., навчався на денному відділенні Свердловського гірничого інституту. Знання гірничої справи в інституті Оскар Карлович отримав на найвищому рівні. Після інституту працював на шахті №75/77 у місті Грем’ячинськ Молотовської області (нині – Пермський край).
Якось Оскар Карлович по дорозі з курорту заїхав до друга на Дніпропетровщину. Йому так тут все сподобалося, що він забажав сюди переїхати. І вже у квітні 1962 року він переїздить до Марганця. З цього часу доля О. Лаара тісно пов’язана пов’язана з Марганцем і з Марганецьким гірничо-збагачувальним комбінатом, куди він влаштовується на посаду старшого маркшейдера районної гірничої технічної інспекції. Робота ця нелегка і дуже відповідальна. Маркшейдер, за своєю діяльністю, має знати все про виробництво комбінату в цілому. Наполегливість і старанність на роботі дали свої плоди. В 1963 році його призначили старшим маркшейдером Шевченківського кар’єру, а в 1964 р. – старшим маркшейдером Грушевського кар’єру. Задоволення від добросовісно виконаної роботи, подолання труднощів і досягнення потрібного результату – все це з лишком покривало витрачені зусилля.
Поступово Оскар створив свою сім’ю. В 1977 році він одружився з Марією Семенівною Нужновою. Це був щасливий шлюб. Вогнище великого кохання подружжя пронесли через усе життя. Вони мають двох дітей, онуків і правнуків.
У 70-х роках Оскар Карлович став працювати електрослюсарем із обслуговування лічильників на екскаваторах в Грушевському кар’єрі. Працюючи там, він винайшов пристрій для обліку виконаних робіт на екскаваторах типу «механічна лопата і драглайн». На той момент Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат співпрацював із інститутом автоматизації в Дніпропетровську. Звідти приїхали співробітники, і начальник групи підтвердив винахід Оскара Карловича. В 1975 році на пристрій було видано авторське свідоцтво. Пристрій експонувався на виставці «Досягнення винахідників і раціоналізаторів Дніпропетровської області» в Дніпропетровську, на ВДНГ в Москві в 1978 році та на ВДНГ в Києві в 1980 році. А в 1981-му Всесоюзне товариство винахідників і раціоналізаторів вручило Оскару Лаару нагрудний знак «Винахідник СРСР».
У 1998 році Оскар Карлович йде на заслужений відпочинок. Його загальний трудовий стаж – 54,5 роки, з них 34 він пропрацював на Марганецькому гірничо-збагачувальному комбінаті.
Весь вільний час, який залишався в Оскара Лаара від сім’ї та домашніх справ, він повністю присвятив пошуку єдиної точки зору на Всесвіт. Він занурився в науковий світ. Його допитливий розум виконував своє призначення, видавав щось незвичайне і дуже важливе. В 1997 році в Дніпропетровському видавництві «Пороги» вийшла друком його перша книжка «Первинний рух». Але Оскар Карлович на цьому не зупинився і продовжував свої наукові пошуки. Наступні свої пізнання він виклав у книгах «Енергетична маса» (2002) і «Закономірність первинного руху», яка побачила світ в 2006 році у Дніпропетровському видавництві «ІМА-прес». А в 2012 році в Київському видавництві «Азимут-Україна» побачила світ книга «Об’ємний гармонійний осцилятор», яка узагальнила всі раніше викладені теорії.
Усі його книги поєднали в собі цікаві та пізнавальні матеріали, наукові відкриття автора. Оскар Карлович прагне відкрити в повсякденному світі щось незвичайне, примушує читачів замислитися над дивами оточуючого світу.
Його дослідження у фізиці високо оцінені науковцями. Але він не спиняється на досягнутому. Оскар Карлович успішно освоїв сучасні інформаційні технології та розмістив свої роботи в Інтернеті. У нього є своя сторінка, останні роки він докладає чимало зусиль задля популяризації своїх відкриттів. Матеріали про його відкриття розміщені у Вікіпедії.
Якщо наукові знахідки живлять його розум, то душу Оскар Карлович збагачує творами мистецтва. Він полюбляє слухати класичну музику, цінує красу поетичного слова. Мабуть тому Оскар Карлович вже багато років є членом Марганецького міського літературного об’єднання «Віра», справжнім цінителем художніх творів.
Також він – щирий друг Марганецької бібліотеки ім. М. Островського. Всі свої книги Оскар Лаар подарував бібліотеці для її читачів. Завжди бере активну участь в усіх масових заходах бібліотеки. А в 2017 році в Марганецькій бібліотеці ім. М. Островського відбувся ювілейний вечір, присвячений 90-річчю від дня народження Оскара Лаара.
Оскара Карловича Лаара люблять і шанують в Марганці як генія науки та неординарну особистість. Не можна сказати, що його життя було легким. На його долю випадало немало випробувань. Але він не боявся труднощів, не спинявся перед перешкодами, а вмів з усього робити правильні висновки та виходити за рамки умовностей. Оскар Лаар вважає всі життєві обставини не випадковими, а такими, що привели його до внутрішніх прозрінь, допомагали глибше пізнавати сутність навколишніх явищ. Друзі відзначають його працьовитість, вольовий характер, доброту і душевність. Оскар Карлович примушує оточуючих бачити глибше, цікавитися світом і мріяти про непізнане.
Підготувала Ольга Забенько.
Книги Оскара Лаара:
Лаар Оскар Карлович. Первичное движение.– Днепропетровск: Пороги, 1997.– 37 с.: ил., портр.
Лаар Оскар. Энергетическая масса.– Днепропетровск: Полиграфист, 2002.– 14 с.
Лаар О.К. Закономерность первичного движения.– Днепропетровск: ИMA-пресс, 2006.– 23 с.
Лаар О.К. Объёмный гармонический осциллятор.– К.: Азимут-Украина, 2012.– 36 с.
Про Оскара Лаара:
http://oskar-laar.at.ua/https://www.proza.ru/avtor/oscarlaar
http://bibl-ostr.ucoz.ua/news/90_letnij_jubilej_marganeckogo_uchenogo_izobretatelja_oskara_laara/2017-08-04-448
Коментарі
Дописати коментар