Перейти до основного вмісту

Зігріті теплими руками пагінці приживаються

* Черговий зелений десант у Мар’ївці * 

А така група небайдужих серцем на чолі з М.Корбутом, що очолює товариство «Марганець Туристичний», прибула до нашого передмістя. Діюча в рамках патріотичної акції про насадження мільйон деревець, активісти визначилися з обсягом робіт. Цікаво, що молоденькі пагінці квітневої зелені опустили до землі не там, де вільне місце в плавні, а поруч із велетенською вербою-ветераном. На жаль, недавній буревій, що пронісся околицями міста, звалив багаторічне дерево, залишив лише половину його. Оголене гілля – верховіття навіює сумливу картину, у траві розкидані залишки жовто-коричневої кори. І все ж, коли придивитись, то в деяких місцях стовбура пробиваються липкі молоденькі гіллячки. А значить, усміхнено стверджують старший групи Мар’ян Корбут, його активісти-природолюби Ольга Забенько, Любов Розгільдєєва, Олег Прудіус, і сам автор цих рядків, що стародавня окраса Мар’ївки ще житиме.

Леонід Бороивк з молодими пагінцями верби, які пустила стара  згоріла верба.


Житиме наперекір усьому! Слабнути, нудьгувати, всихати їй не дадуть ось ці молоденькі корінці вербичок, що посаджені поряд зі старожилом-бабусею. Так що екологічний розрахунок міських друзів природи – чудовий, передбачливий на багато літ уперед. Члени ланки озеленювачів озброїлись граблями, сапками, посудом для полиття насаджень, інші забивають пакільці під стовбурцями, підв’язують мотузками. Розпускаються бутони квітів, кущики бузку, інших квіткових культур. Тут же з любов’ю дбають про естетику свіжо обробленої ділянки, вже бачать її привабливою для відвідувачів-туристів.

Ближчі плани?

Леонід Боровик і Мар'ян Корбут.

- Плани такі, - з готовністю відповідає керівник проєкту М. Корбут, на хвильку відриваючись від кущику бузку, який підпушував. Схвальним поглядом окинув постаті його товаришів по праці. – Огородитися плетеною лінією довкола оцих молодих насаджень, як у давні часи було в Україні. Матеріал уже фактично є, у вас, Леоніде Семеновичу, тимчасово вдома зберігається. Глечики на палицях, інші керамічні вироби, побутове знаряддя тощо. Можливо, місцеві художники представлятимуть туристам із-за кордону свої картини з історії України, нашого козацького краю.

Одним словом – майбутнє зігріває і вселяє надію.

- Можна сподіватися, що той, хто відвідає цей цікавий і затишний куток, забажає приїхати сюди, до Марганця іще не раз.

- Сам прибуде і знайомих загітує…

А мені подумалось: дай, Боже, аби отой вірус хвороби не зруйнував усі добрі наші наміри… А поки що зігріті теплими руками пагінці ніжних вербичок залюбки тягнуться до ранкового сонця.

Леонід Боровик, 
громадський кореспондент. 
Селище Мар’ївка. 
"Марганець Туристичний" в социальных сетях:

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921...

Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища

У червні 1991 року у Франції (м. Дінь) відбувся Перший Міжнародний симпозіум з охорони геологічної спадщини, на якому було створено Європейську Асоціацію зі збереження Геологічної Спадщини (РгоСео). Учасники симпозіуму прийняли "Міжнародну декларацію прав пам'яті Землі", основні положення якої являють собою звернення до всього людства і тому мають бути процитовані: Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища  1. Прийшов час визнати унікальність Землі так само, як визнається унікальність людського життя.  2. Мати Земля тримає нас, кожен з нас і всі ми разом прив'язані до неї. Вона - зв'язок між нами. 3. Земля має вік 4,5 млрд. років. Вона - колиска життя з усіма змінами та перетвореннями, її тривала еволюція, її повільне визрівання сформувало навколишнє середовище, в якому ми живемо.  4. Наша історія та історія Землі тісно пов'язані, її історія - це наша історія і її майбутнє - наше майбутнє. 5. Земля в усіх аспектах це наше середовище....

Село Добрая Надежда или: Мыс Доброй Надежды в народе Яковлево

Мыс Доброй Надежды. Владельческая деревня была населена помещиком и дворянином Екатеринославского уезда Д. М. Станковичем. Дмитрий Михайлович Станкович, родился 26 октября 1793 г. в семье дворян Бахмутского уезда. Его отец – Станкович Михаил Николаевич родился около 1738 г., сербской национальности, из обер-офицерских детей. Участник турецких и польских походов, с 1786 г. - премьер-майор в отставке. В браке с надворной советницей (с 1795 г.) Прасковьей Ивановной у него было четверо детей: Иван, Николай, Дмитрий и Александр. Именно третий сын Дмитрий и заселил д. Мыс Доброй Надежды. Дмитрий Михайлович проходил военную службу, участник войны 1812 г., генерал-майор с 1826 г., кавалер Георгия 4 кл. (26.11.1827 г., за выслугу). За ним в Екатеринославском уезде числилась с. Голая Грушевка , д. Мыс Доброй Надежды и д. Николаевка , где 12302 дес. и 1466 кв. саж. зем. Умер в возрасте 64 лет, в 1855 г. Опекуном над имением его малолетних наследников стал Александр Александрович Клейн (...