Не кожен вміє помічати красу взагалі, а особливо в буденних речах. В однаковому середовищі ми всі по-різному бачимо об’єкти. Але є серед нас люди, наділені нестандартним світосприйняттям, особливим даром не тільки бачити диво в звичайному, але й відтворювати його фарбами. Це митці пензля - художники.
В Марганці мешкає молодий талановитий художник Євген Горбаченко. Його картини вражають, але не менш захоплююче спостерігати, як Євген творить свої полотна, це неначе якийсь магічний ритуал. Тому спробуємо поринути у вир його художнього світу.
 |
| Євген за працею. |
Вітаю, Євгене! Розкажіть, будь ласка, як Ви відчули в собі потяг до малювання?
Доброго дня! Насамперед, хочу подякувати вам, що звернули увагу на мою творчість. В наш час людей все менше цікавить справжнє мистецтво, і часто вони плутають поняття мистецтва та бізнесу. Але це інша окрема і об’ємна тема для розмови.
Творчістю я почав займатися доволі рано, ще в початковій школі. Спочатку ми з моїм другом ліпили із пластиліну різні фігурки, космічні кораблі, солдатиків та багато іншого, сидячи на лавочці у дворі будинку або деінде. Потім сім’я мого друга переїхала в інше місто, і мені довелося продовжувати це самотужки. Захоплення пластиліном тривало недовго, і згодом я припинив цим займатися. Повернувся до творчості вже у старших класах школи. У школі на уроках малювання мені було доволі нудно. На жаль, всі ми знаємо, що такі уроки не є пріоритетними в навчальних закладах. Тому мені довелося продовжувати «мистецьку кар’єру» на полях та останніх сторінках зошитів.
В кінці 11-го класу я випадково натрапив на майстерню одного художника. Вважаю, він значною мірою вплинув на формування мене як художника та загалом як особистості. Це Козловський Петро Олексійович (раджу вам познайомитися та взяти в нього інтерв’ю, це дуже цікава та незвичайна людина з багатим досвідом).
Якими були Ваші перші роботи?
Про свої перші малюнки я мало що можу розповісти, це були якісь перемальовки, інколи абстрактні малюнки, роботами це важко назвати! Краще стало виходити після знайомства з Петром Олексійовичем. Я малював щось та приносив йому на перевірку, а він казав свою експертну думку. Також дуже допомогли мені у навчанні малюванню відео з Youtube, тоді це був не такий поширений сервіс, як зараз, але все одно якісь відеоуроки можна було знайти.
Як Ви опановували малювання? В якій техніці Ви створюєте картини?
Я не можу сказати, що остаточно опанував малювання, тому що це нескінчений процес: я постійно навчаюся та вдосконалююсь. Починав я з олійного живопису та малюнку. Зараз це переважно акварельний живопис, і в останній час вирішив спробувати живопис акриловими фарбами.
Розкажіть про Ваші найцікавіші роботи. Чим вони цікаві або особливі?
Мені подобається переглядати якісь старі малюнки ще зі шкільних часів, вони по-особливому цікаві та цінні для мене. Там немає якоїсь техніки виконання або глибоких ідей, але є відчуття сміливості та стійкості на обраному мною шляху.
З останніх робіт я би виділив такі, як «Чорне сонце», «Слово на склі», «Моя рефлексія», «Безтурботність» та ще деякі роботи, які можна назвати цікавими особисто для мене. Я люблю створювати картини зі змістом, прихованим або явним, хоча останнім часом все більше працюю з природою та простими смислами. Не всі можуть осягнути той зміст, який я закладаю в такі роботи, які були згадані вище. Тому почав працювати над тим, щоб простими формами та фарбами, грою кольорів та тіней можна було б зацікавити якнайбільше людей відчути те, що я хочу передати у своїх картинах.
Що Вас надихає, мотивує на створення картин?
Мене надихають зовсім різні речі, не завжди матеріальні. Це можуть бути предмети повсякденного нашого життя, архітектура, напівзруйновані будівлі та покинуті будинки, які вже порости травою і продовжують жити без людей. Надихає гра світла, особливо коли сідає сонце та останні промені пробиваються через густі дерева і тонкими полосами освічують дорогу або просто щось навколо. Можу так дуже довго стояти, поки сонця вже не буде. Природа - це дивовижна річ в нашому житті: вона бездоганна та багатогранна. Напевно, це і є моє головне натхнення. За природою можна спостерігати безкінечно, і в кожну наступну секундну вона буде іншою. Це прекрасно!
Які досягнення, відзнаки чи нагороди маєте за свою художню творчість?
Я не так давно займаюсь живописом, тому не маю особливих нагород. Але мені дуже приємно, що є люди, які цінують мої роботи та готові купувати їх. Так як ми живемо в матеріальному світі, де гроші - це не найостанніша річ в нашому житті, тому продаж робіт я вважаю певним досягненням та нагородою за свою працю. Декілька разів я брав участь у виставці картин в Києві. Також одна з моїх робіт «Слово на склі» увійшла в топ-40 найкращих картин сучасного мистецтва за версією галереї «White World». Інтернет дуже допомагає у просуванні та існуванні художника за рахунок своєї діяльності. Деякі мої роботи знаходяться у приватних колекціях в багатьох країнах Європи, в Росії, США, Австралії, ОАЕ. Це дуже приємно, коли картина, в яку ти вкладаєш душу та сили, відправляється в далеку подорож, щоб радувати та приносити задоволення людям.
Нещодавно Ви намалювали картину на камені в рамках проекту по створенню лісопарку «Великий Луг Запорозький» товариства «Марганець Туристичний». Розкажіть, що на ній зображено та який смисл цього зображення.
Так, мені було дуже приємно було долучитися до спільної справи та своїми силами допомогти створити щось, якось покращити рідне місто, зробити його більш привабливим та цікавим для жителів а також гостей міста. На камені я зобразив сонце, яке сходить над зеленіючою травою, а над ним височіє безкрає синє небо. Це дуже прості та зрозумілі всім людям, від старого до малого, символи, - вони асоціюються з добром, світлом, теплом, радістю, спокоєм, безтурботністю.
 |
| Малюнок на камені - фрагменти логотипу "Марганець Туристичний". Автор - Євген Горбаченко |
Що нового Вам, як художнику, хотілося б спробувати в творчості? Про які досягнення мрієте в зображувальному мистецтві?
Кожного разу коли я починаю творити відбувається поєднання нового та старого, тому я постійно пробую щось нове. Вдосконалюватися та радувати людей своїми роботами - ось чого мені хочеться! Та людям варто навчитися цінувати мистецтво та інтелектуальну працю, адже це така ж робота, як і, наприклад, робота шахтаря або медика. Далеко не всі це розуміють і не готові достойно оплачувати працю художника.
Що особисто для Вас значить мистецтво малювання? Які відчуття виникають під час створення кожного малюнку?
Для мене це, перш за все, спосіб самовираження, це своєрідна медитація. Під час творення картини ти відключаєшся від навколишнього світу, на тебе не впливають зовнішні подразники, ти - водночас дуже розслаблений і спокійний та сконцентрований і уважний до деталей. Раджу всім спробувати помалювати, це захоплюючий процес, незважаючи на кінцевий результат. Коли я не малюю в мене виникає відчуття даремно прожитого дня. Словами це важно описати. Просто є потреба в малюванні і все.
Є вислів: красу врятує світ. Вважаю, що це справедливо, адже краса радує, надихає і захоплює. Ще древні греки вважали, що внутрішня краса людської душі неможлива без зовнішньої тілесної краси. Мені відомо, що Ви багато років займаєтеся пауерліфтингом та армреслінгом. Розкажіть трохи читачам «Вісника Туристичний Марганець» про Ваші спортивні захоплення.
Як Ваші захоплення впливають на зображувальне мистецтво?
Доволі цікаво те, що я почав займатися в тренажерному залі приблизно тоді, коли і живописом. Ось уже 10 років, як я приділяю цим видам діяльності багато часу. Були часи, коли я кидав живопис для того, щоб більше займатися розвитком в тренажерному залі. Також було і навпаки: кидав спорт для того, щоб приділяти більше уваги живопису. Такий досвід повторювався декілька разів, я шукав себе і зрозумів, що ні до чого хорошого це не приведе. Так чинити мене спонукало навколишнє середовище та оточення.
Окремо хочу виділити вплив середовища на формування поведінки. Дуже важливо молодій людині бути у правильному середовищі для формування поведінки і розвитку таланту. Але це, звичайно, суб’єктивна думка, тим паче в сучасному світі, коли немає чітких критеріїв розуміння реальності і світ постійно змінюється.
Тому я продовжую займатися спортом, хоча вже не виступаю на змаганнях, та живописом. Це та діяльність, без якої я, мабуть, не зможу повноцінно існувати і втрачу свою ідентичність. Важкі тренування задля досягнення спортивної мети дисциплінують людину та мотивують на подальшу роботу. Цей досвід впливає на всі аспекти життя і, в тому числі, на творчість. Не планую зав’язувати ні з тим, ні з іншим, а тільки продовжувати вдосконалюватися, розвиватися, ставити нові цілі і досягати їх.
Коли людина займається своєю справою, вона почуває себе щасливою. Так можна сказати і про Вас, Євген. Це чудово, що Ви знайшли своє покликання в житті та сміливо і успішно крокуєте на шляху його реалізації. Вважаю, що таке унікальне поєднання тонкої чуттєвої натури художника та розумного «скульптора» гармонійного здорового тіла є гідним прикладом для наслідування.
Дякую за щиру розмову! Бажаю Вам невичерпного джерела натхнення, гідного визнання Вашого таланту та нових неперевершених картин!
Марганець може пишатися такими мешканцями, що прагнуть його прославити, докладають зусиль задля покращення міста та роблять особистий внесок в його розбудову.
Розмовляла Ольга Забенько
Джерело - онлайн журнал "Марганець Туристичний".