Перейти до основного вмісту

Український кристалічний щит

Український щит - багатоярусна тектонічна плита яка характеризується різноманітністю кристалічних порід магматичного й матаморфогенного походження, представлених різноманітними гнейсами, амфіболітами, кварцитами, кристалічними сланцями, які прорвані гранітами й іншими виверженими породами.

Усі ці породи в межах Українського щита залягають вище сучасного базису ерозії й виходять на поверхню у вигляді численних природних відслонень у долинах річок і в значно меншій кількості - на вододілах. Кристалічні утворення вкриті різними, переважно малопотужними, осадовими породами молодшого віку.

Виход кристалічного щита
Джерело: "Дивна Україна"

Український кристалічний щит простягається з північного заходу на південний схід, приблизно на 1000 км від річки Горині до Азовського моря. Найбільша ширина 250 км, площа в контурах виходу докембрійських утворень становить 136 500 км², при загальній площі (з урахуванням схилів) 256 600 км². 

Корисні копалини

З гірськими породами Українського кристалічного щита пов'язані різноманітні корисні копалини: залізні руди (Криворізького басейну), уранові руди, графіт, руди рідкісних та благородних металів, будівельні матеріали, коштовне каміння, мінеральні води тощо. З корами вивітрювання й осадовими відкладами пов'язані потужні родовища марганцю, ільменіту та циркону, каолінів. Потенційні ресурси та розвідані запаси цих корисних копалин у межах Українського кристалічного щита займають провідне місце в Європі та світі. Окремі типи рудних формацій є винятковими і встановлені тут уперше, наприклад: рідкіснометалічні та ураноносні лужні метасоматити, золоторудні об'єкти в тектоно-метасоматичних зонах, камерні пегматити тощо.

Кристалічні породи вкрито шаром (від 0 до 50 м) крихких осадових порід (палеогенових, неогенових та четвертинних). З породами цього покрову на схилах щита пов'язані Дніпровський буровугільний басейн і Нікопольське родовище марганцевих руд.

Читайте більше за посиланням.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921...

Марьевка она же: Марьевское (Сокологорского), Марьинка, Марьинск, Марьинское, Очеретьевка, Очередькова, Очеретькова, Камышовка

Марьевка - посёлок городского типа, Марганецкого городского совета, Днепропетровской области Украина. Посёлок Марьевка находится на правом берегу реки Днепр, рядом протекает река Ревун. 1957 - присвоено статус посёлок городского типа. В 1989 году численность населения составляла 361 человек. Население по переписи 2001 года составляло 361 человек. Источник:  https://www.wikipedia.org Марьевская хата-мазанка у дороги или на краю села...

Фотографии г. Марганца в Советские годы.

Фотографии г. Марганца времён СССР 1922г. - 1991г. Площадь имени Ленина.