Перейти до основного вмісту

Korbut Travel

Український кристалічний щит

Український щит - багатоярусна тектонічна плита яка характеризується різноманітністю кристалічних порід магматичного й матаморфогенного походження, представлених різноманітними гнейсами, амфіболітами, кварцитами, кристалічними сланцями, які прорвані гранітами й іншими виверженими породами.

Усі ці породи в межах Українського щита залягають вище сучасного базису ерозії й виходять на поверхню у вигляді численних природних відслонень у долинах річок і в значно меншій кількості - на вододілах. Кристалічні утворення вкриті різними, переважно малопотужними, осадовими породами молодшого віку.

Виход кристалічного щита
Джерело: "Дивна Україна"

Український кристалічний щит простягається з північного заходу на південний схід, приблизно на 1000 км від річки Горині до Азовського моря. Найбільша ширина 250 км, площа в контурах виходу докембрійських утворень становить 136 500 км², при загальній площі (з урахуванням схилів) 256 600 км². 

Корисні копалини

З гірськими породами Українського кристалічного щита пов'язані різноманітні корисні копалини: залізні руди (Криворізького басейну), уранові руди, графіт, руди рідкісних та благородних металів, будівельні матеріали, коштовне каміння, мінеральні води тощо. З корами вивітрювання й осадовими відкладами пов'язані потужні родовища марганцю, ільменіту та циркону, каолінів. Потенційні ресурси та розвідані запаси цих корисних копалин у межах Українського кристалічного щита займають провідне місце в Європі та світі. Окремі типи рудних формацій є винятковими і встановлені тут уперше, наприклад: рідкіснометалічні та ураноносні лужні метасоматити, золоторудні об'єкти в тектоно-метасоматичних зонах, камерні пегматити тощо.

Кристалічні породи вкрито шаром (від 0 до 50 м) крихких осадових порід (палеогенових, неогенових та четвертинних). З породами цього покрову на схилах щита пов'язані Дніпровський буровугільний басейн і Нікопольське родовище марганцевих руд.

Читайте більше за посиланням.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921 році).      Через те, що к

Карты: Екатеринославская губерния, Дикое поле, Великий Луг, город Марганец

В этом разделе Вы найдете старинные карты Дикого поля (Loca Desertra), Великого Луга, Днепровских порогов, Екатеринославской губернии и современные карты Запорожской и Днепропетровской области.  Дикое поле Дикое поле  1648г.

Трезвый взгляд на историю города Марганца

 Слышал звон, да не знает, где он? Город Марганец и его окрестности имеют интереснейшую историю. Связано это не только с богатыми залежами марганцевой руды, которые обнаружили в начале XIX века, но и благодаря своему местоположению. Издавна на этих землях жили и кочевали скифы, половцы, позже Запорожские казаки. Миллионы лет назад на месте современного города Марагнца   было море. Подтверждением этого служат находки горняков. Отложение морского дна на основе гранитых пластов спровоцировало образование марганцевой руды.  После уничтожение Запорожской Сечи многими землями владели помещики, дворяне, а также местное население, которое жило здесь издавна в старых хуторах, деревнях и сёлах. Проблема вопроса состоит в том, что некоторые краеведы и историки предвзято относятся к изучению истории, а именно к мнению других историков и используют лишь те источники, где информация является для них более выгодной. Предвзятость может быть как сознательная так и бессознательная. Остров Городище Созн