Перейти до основного вмісту

Заломи - «ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ ВИЩЕТАРАСІВКИ» 2023р.

«Заломи? Та хто із тарасівців про них не чув і не знає?! Хіба що діти не знають. А люди старшого покоління всі там бували. Адже це улюблене місце для відпочинку. Місце живописне, приваблювало й приваблює відпочиваючих своєю красою. Та й знаходяться Заломи на березі Каховського моря. А колись там протікав Дніпро. Чудовий краєвид відкривається тим, хто захотів відпочити з друзями чи в колі сім’ї. Кажуть старожили, що в селі живе легенда, пов’язана із засновником села козаком Тарасом та його побратимами з Великого Лугу.

Заломи

Любили козаки відпочивати в Заломах, пили, гуляли, танцювали, побратима-Тараса розвеселяли.То, кажуть, через це Заломи ще називають Тарасовим Гульбищем».

Зі спогадів Кузькіної Раїси Яківни, яка проживає в с. Вищетарасівці на вул. Лікарняній, 6.

ЗАЛОМИ

На правім березі Дніпра
Здаля видніється гора,
А біля неї на осонні
Розкинулись старі Заломи.
Легенда поміж нас живе,
В давно минуле кличе, зве,
Малює в збудженій уяві
Ті дні давно забуті, славні.
І ожива козак Тарас,
Що заснував село до нас,
На морі видно байдаки,
Пливуть завзяті козаки.
Великий Луг сховавсь за обрій,
Ген позаду курені,
Лунають з вітром навперейми
Веселі реготи й пісні.
Тарас друзяк гарно приймав,
Горілку з медом подавав,
Пили, співали, танцювали,
Чобітьми куряву здіймали.
Тоді Тарас їх зупиняв
І їм такий наказ давав:
- Годі, братове, пил місити,
Пора піску вже наносити.
Із дна Дніпра жовтий пісок
В шапках, пеленах сорочок
Козаки з реготом носили,
Старалися зо всеї сили.
А потім знову всі гуляли,
Тараса добре звеселяли.
З піску, що козаки носили,
Заломів стародавніх схили.

Поезія написана за мотивами легенди «Тарасове Гульбище» учителем української мови і літератури Боровик Г. І.

Джерело: ПРОЄКТ «ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ ВИЩЕТАРАСІВКИ» 2023р.
Керівник проєкту Чаманова Інна Миколаївна, учитель української мови та літератури

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921...

Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища

У червні 1991 року у Франції (м. Дінь) відбувся Перший Міжнародний симпозіум з охорони геологічної спадщини, на якому було створено Європейську Асоціацію зі збереження Геологічної Спадщини (РгоСео). Учасники симпозіуму прийняли "Міжнародну декларацію прав пам'яті Землі", основні положення якої являють собою звернення до всього людства і тому мають бути процитовані: Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища  1. Прийшов час визнати унікальність Землі так само, як визнається унікальність людського життя.  2. Мати Земля тримає нас, кожен з нас і всі ми разом прив'язані до неї. Вона - зв'язок між нами. 3. Земля має вік 4,5 млрд. років. Вона - колиска життя з усіма змінами та перетвореннями, її тривала еволюція, її повільне визрівання сформувало навколишнє середовище, в якому ми живемо.  4. Наша історія та історія Землі тісно пов'язані, її історія - це наша історія і її майбутнє - наше майбутнє. 5. Земля в усіх аспектах це наше середовище....

Село Добрая Надежда или: Мыс Доброй Надежды в народе Яковлево

Мыс Доброй Надежды. Владельческая деревня была населена помещиком и дворянином Екатеринославского уезда Д. М. Станковичем. Дмитрий Михайлович Станкович, родился 26 октября 1793 г. в семье дворян Бахмутского уезда. Его отец – Станкович Михаил Николаевич родился около 1738 г., сербской национальности, из обер-офицерских детей. Участник турецких и польских походов, с 1786 г. - премьер-майор в отставке. В браке с надворной советницей (с 1795 г.) Прасковьей Ивановной у него было четверо детей: Иван, Николай, Дмитрий и Александр. Именно третий сын Дмитрий и заселил д. Мыс Доброй Надежды. Дмитрий Михайлович проходил военную службу, участник войны 1812 г., генерал-майор с 1826 г., кавалер Георгия 4 кл. (26.11.1827 г., за выслугу). За ним в Екатеринославском уезде числилась с. Голая Грушевка , д. Мыс Доброй Надежды и д. Николаевка , где 12302 дес. и 1466 кв. саж. зем. Умер в возрасте 64 лет, в 1855 г. Опекуном над имением его малолетних наследников стал Александр Александрович Клейн (...