Перейти до основного вмісту

Старовинний німецький буфет

Буфет цей було куплено у сусідньому районі Тимошовки. Нагадаємо, що у Тимошовці зберіглись до наших часів дореволюційні «Бельгійські» або, як їх ще називають, «Фінські» будиночки. Скоріше за все цей буфет було куплено десь за кордоном та доставлено до Тимошовки по залізничній колії, адже у 1904 році вона вже була побудована. Олег Дяченко знайшов контакти власниці домівки, де зберігається цей буфет.

Буфет, який було виявлено в районі селища Підгора.
21.12.2021р.

У одного з корінних мешканців Червоногригорівки - Сергія Дяченко є брат Олег, який також є краєзнавцем, він збирає історичну інформацію, публікує свої статті із старовинними світлинами у соціальних мережах. Переглядаючи відео нашої подорожі з його братом Червоногригорівкою, він вирішив зателефонувати мені та повідати цікаву історію про те, що у районі Підгори є будинок, де зберігся старовинний буфет.

Різбленні прикраси

Через деякий час ми з нею зв’язались та мені пощастило побачити на власні очі цю чарівну роботу. Скоріше за все буфет виготовлено у середині XIX ст. Дерев’яні прикраси дісно вражають, адже це ручна робота, яка являється неповторною. Цікаво дізнатись, що саме зображено на верхівці буфету? Можливо припустити, що це символи старовинного родового гербу або елементи прикрас.

Загальний вид

Все ж таки дивовижно, як тісно пов’язані між собою люди, села та навіть предмети старовини, що є одним із прикладів на цій сторінці. У районі Тимошовки старовинні будинки мають напрочуд високі стелі та цей величавий буфет гармонічно доповнив би атмосферу цих просторих будинків та навпаки здається випадково завітав до маленької хатинки.

Джерело - книга "Марганець Туристичний" 2023р.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921...

Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища

У червні 1991 року у Франції (м. Дінь) відбувся Перший Міжнародний симпозіум з охорони геологічної спадщини, на якому було створено Європейську Асоціацію зі збереження Геологічної Спадщини (РгоСео). Учасники симпозіуму прийняли "Міжнародну декларацію прав пам'яті Землі", основні положення якої являють собою звернення до всього людства і тому мають бути процитовані: Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища  1. Прийшов час визнати унікальність Землі так само, як визнається унікальність людського життя.  2. Мати Земля тримає нас, кожен з нас і всі ми разом прив'язані до неї. Вона - зв'язок між нами. 3. Земля має вік 4,5 млрд. років. Вона - колиска життя з усіма змінами та перетвореннями, її тривала еволюція, її повільне визрівання сформувало навколишнє середовище, в якому ми живемо.  4. Наша історія та історія Землі тісно пов'язані, її історія - це наша історія і її майбутнє - наше майбутнє. 5. Земля в усіх аспектах це наше середовище....

Село Добрая Надежда или: Мыс Доброй Надежды в народе Яковлево

Мыс Доброй Надежды. Владельческая деревня была населена помещиком и дворянином Екатеринославского уезда Д. М. Станковичем. Дмитрий Михайлович Станкович, родился 26 октября 1793 г. в семье дворян Бахмутского уезда. Его отец – Станкович Михаил Николаевич родился около 1738 г., сербской национальности, из обер-офицерских детей. Участник турецких и польских походов, с 1786 г. - премьер-майор в отставке. В браке с надворной советницей (с 1795 г.) Прасковьей Ивановной у него было четверо детей: Иван, Николай, Дмитрий и Александр. Именно третий сын Дмитрий и заселил д. Мыс Доброй Надежды. Дмитрий Михайлович проходил военную службу, участник войны 1812 г., генерал-майор с 1826 г., кавалер Георгия 4 кл. (26.11.1827 г., за выслугу). За ним в Екатеринославском уезде числилась с. Голая Грушевка , д. Мыс Доброй Надежды и д. Николаевка , где 12302 дес. и 1466 кв. саж. зем. Умер в возрасте 64 лет, в 1855 г. Опекуном над имением его малолетних наследников стал Александр Александрович Клейн (...