Перейти до основного вмісту

Розповіді мешканців с. Вищетарасівка - Обрядовий весільний хліб

Обрядовий весільний хліб «У п’ятницю обов’язково печуть коровай, шишки. І чоловік своїх гостей гукає шишкою, і я своїх. Обов’язково вручаєм шишку, і вони приходять. Казали, так, шо: «Просили батько й матір, щоб приходили на весілля», оце точно. А тоді вони приходять. Не дарили раніше.

Зараз за столом даряться шишками, а тоді ти вже дав шишку, а за столом розрізають коровай». «Дивень, обов’язково стояв, обвішаний цвітами, нанизується на очерет. Береться тісто, розкачується тоненьким, як на лапшу, ріжеться, ріжеться,ріжеться, і намотується він так красиво, а наверху розочка. Їх багато - це кожному дають об’язательно. Калач такий печеться, і впихається в той калач. Красиві такі дивні, шишки і коровай печуться в п’ятницю. Дивень стоїть біля молодого і молодої (тричатка така, і там дві ложки прив’язані), а тоді ото дивні дають і коровай кожному. І тоді, як уже дарується, молода забирає цей дивень і несе туди, до молодого. І ідуть вони вже, молоді, до батька до його, і хто перший ступе через поріг, той буде глава. І то стараєшся перший. Я не помню, чи я наступила,чи ні. Навєрно наступила. Зараз ще беруть калача, закладають туди копійки, і то значить, хто копійку знайде там, буде багатий, і так далі». «Тісто для коровая починала місить жінка, яка тільки в парі. От і на коровай, і на шишки не приглашали ту людину, яка вдова, тільки щоб була в парі. Місило коровай душ чотири, а душ вісім всього приглашається - можна й те пекти, й те пекти». «Дивень робиться на сладком молоці. Яєчко, молоко і масло, чи там шо є, чи маргарин. І воно тоді держиться. А коровай і шишки - це все буде на дрижжях, об’язательно, та ще дрожжі робили самі з хмелю. Робили дрожжі, і тоді запарювали тісто. А тісто пахне! Таке ж уже вкуснюще! 

Я помню, тіки руку вмочила, і як на руку не береться, от тоді можна брати. А тісто тіки «пі-пі», пищить, то вже тоді виходе тісто. У діжі місили, бо не було іншої посуди, а зараз у мисках великих, у каструлях. Ліпила я ті дивні, і шишки ліпила, об’язательно. А коровай красивий дуже, мазали все врем’я збитими яйцями. Яєць нада було багато, зараз сахаром з водою мажуть, а тоді яйцями. Отакий коровай. Я в парі ж прожила. У мене чоловік в катастрофі погиб, але не так мало - 50 років прожила я з чоловіком зі своїм, то запрошували. Співав він в мене непогано, ми завжди співали, через те нас по гульнях тягали».

Записано зі слів Дарчук Галини Іванівни, 1934 р. н., уродженки та жительки цього села

Джерело: "НАРОДНІ ПІСНІ СУЧАСНОЇ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ" Випуск №1 2016р.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921...

Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища

У червні 1991 року у Франції (м. Дінь) відбувся Перший Міжнародний симпозіум з охорони геологічної спадщини, на якому було створено Європейську Асоціацію зі збереження Геологічної Спадщини (РгоСео). Учасники симпозіуму прийняли "Міжнародну декларацію прав пам'яті Землі", основні положення якої являють собою звернення до всього людства і тому мають бути процитовані: Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища  1. Прийшов час визнати унікальність Землі так само, як визнається унікальність людського життя.  2. Мати Земля тримає нас, кожен з нас і всі ми разом прив'язані до неї. Вона - зв'язок між нами. 3. Земля має вік 4,5 млрд. років. Вона - колиска життя з усіма змінами та перетвореннями, її тривала еволюція, її повільне визрівання сформувало навколишнє середовище, в якому ми живемо.  4. Наша історія та історія Землі тісно пов'язані, її історія - це наша історія і її майбутнє - наше майбутнє. 5. Земля в усіх аспектах це наше середовище....

Село Добрая Надежда или: Мыс Доброй Надежды в народе Яковлево

Мыс Доброй Надежды. Владельческая деревня была населена помещиком и дворянином Екатеринославского уезда Д. М. Станковичем. Дмитрий Михайлович Станкович, родился 26 октября 1793 г. в семье дворян Бахмутского уезда. Его отец – Станкович Михаил Николаевич родился около 1738 г., сербской национальности, из обер-офицерских детей. Участник турецких и польских походов, с 1786 г. - премьер-майор в отставке. В браке с надворной советницей (с 1795 г.) Прасковьей Ивановной у него было четверо детей: Иван, Николай, Дмитрий и Александр. Именно третий сын Дмитрий и заселил д. Мыс Доброй Надежды. Дмитрий Михайлович проходил военную службу, участник войны 1812 г., генерал-майор с 1826 г., кавалер Георгия 4 кл. (26.11.1827 г., за выслугу). За ним в Екатеринославском уезде числилась с. Голая Грушевка , д. Мыс Доброй Надежды и д. Николаевка , где 12302 дес. и 1466 кв. саж. зем. Умер в возрасте 64 лет, в 1855 г. Опекуном над имением его малолетних наследников стал Александр Александрович Клейн (...