Перейти до основного вмісту

Мальовнича скриня

Роздивляючись одну із старовинних хат давнього села Городище, нашу увагу привертали до себе такі архітектурні об'єкти, як: сволок, саман, черепиця та стара, вже побита часом, древесина. 

Учасники товариства "Марганець Туристичний" вирішили зайти до хати та помітили  в невеличкій кімнаті мальовничу скриню, яка стояла повністю покрита пилом. 

Старовинна скриня

Найбільше за все нас зацікавив розпис на скрині. Одразу ж ми взяли тряпку й протерли скриню від багатослойного пилу. На темнозеленому кольорі виднілись яскраві малюнки та розібрати їх було доволі складно. Спочатку ми вирішили, що це Петриківський розпис, де були зображені квіти,  трохи пізніше один із учасників експедиції зазначив, що скоріш за все - це бурячки. 

Бурячки?

Володар ділянки сказав, що цій хаті вже понад сто років, є навіть документ, який про це свідчить. У цьому будинку проживала його бабуся - Марфа Гордіївна Христенко і скриня належала саме їй. 

Марфа Гордіївна Христенко, корінна мешканка села Городище.
Власниця старовинної скрині.

Публікація відео у мережі зі старовинною скринею зацікавила багатьох. Звідси почалась нова спільна краєзнавча робота.

Завдяки начальнику управління з питань охорони культурної спадщини  Дніпровської міської ради - Надії Лиштви, директора Дніпропетровського національного історичного музею ім. Яворницького - Юлії Пісчанської та викладача образотворчого мистецтва "Alpha Generation Kids Club" - Анжели Лагоди, вдалось дізнатись, що на зеленому тлі в Новомосковському районі розписують ужиткові речі. Часто такий розпис видають за Петреківський, але це не він. 

Миколаївський розпис.

До речі, у Миколаївській області були подібні роботи, які перемогли в обласному конкурсі «Нематериальное культурное наследие Днепропетровщины». 

Джерело - nmsk.reporter.ua

Тепер можна з упевненністю сказати, що скриню було виготовлено у Новомосковському повіті наприкінці XIX ст. Також необхідно звернути увагу на древесину та фарби, які є також дуже якісними, адже вони добре збереглись до наших з вами днів.

Організатор краєзнавчої експедиції - товариство "Марганець Туристичний".

25.11.2022р.

КОНТАКТИ

Labels:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921...
1 коментар
Читати далі

Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища

У червні 1991 року у Франції (м. Дінь) відбувся Перший Міжнародний симпозіум з охорони геологічної спадщини, на якому було створено Європейську Асоціацію зі збереження Геологічної Спадщини (РгоСео). Учасники симпозіуму прийняли "Міжнародну декларацію прав пам'яті Землі", основні положення якої являють собою звернення до всього людства і тому мають бути процитовані: Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища  1. Прийшов час визнати унікальність Землі так само, як визнається унікальність людського життя.  2. Мати Земля тримає нас, кожен з нас і всі ми разом прив'язані до неї. Вона - зв'язок між нами. 3. Земля має вік 4,5 млрд. років. Вона - колиска життя з усіма змінами та перетвореннями, її тривала еволюція, її повільне визрівання сформувало навколишнє середовище, в якому ми живемо.  4. Наша історія та історія Землі тісно пов'язані, її історія - це наша історія і її майбутнє - наше майбутнє. 5. Земля в усіх аспектах це наше середовище....
Дописати коментар
Читати далі

Село Добрая Надежда или: Мыс Доброй Надежды в народе Яковлево

Мыс Доброй Надежды. Владельческая деревня была населена помещиком и дворянином Екатеринославского уезда Д. М. Станковичем. Дмитрий Михайлович Станкович, родился 26 октября 1793 г. в семье дворян Бахмутского уезда. Его отец – Станкович Михаил Николаевич родился около 1738 г., сербской национальности, из обер-офицерских детей. Участник турецких и польских походов, с 1786 г. - премьер-майор в отставке. В браке с надворной советницей (с 1795 г.) Прасковьей Ивановной у него было четверо детей: Иван, Николай, Дмитрий и Александр. Именно третий сын Дмитрий и заселил д. Мыс Доброй Надежды. Дмитрий Михайлович проходил военную службу, участник войны 1812 г., генерал-майор с 1826 г., кавалер Георгия 4 кл. (26.11.1827 г., за выслугу). За ним в Екатеринославском уезде числилась с. Голая Грушевка , д. Мыс Доброй Надежды и д. Николаевка , где 12302 дес. и 1466 кв. саж. зем. Умер в возрасте 64 лет, в 1855 г. Опекуном над имением его малолетних наследников стал Александр Александрович Клейн (...
Дописати коментар
Читати далі