Перейти до основного вмісту

Korbut Travel

Старовинні хрести - село Кисличувата

Учасники товариства "Марганець Туристичний" під час краєзнавчої експедиції в селі Кисличувата Нікопольського району виявили три старовинні хрести. 

Старовинний кам'яний хрест

Один з них є досить унікальним для нашого краю. Добре, що він зберігся та на ньому навіть можно розібрати дату поховання людини "185_", останню цифру на жаль розібрати нелегко. Можливо у вас це вийде.

Напис на хресті з датуванням "185_"

Відомо, що село Кисличувата засноване у 1740р., до 1920р. вважалось частиною Томаківки, про що свідчить і карта 1853р. Також учасниками нашого товариства проведене невеличке прибирання території навколо старовинних хрестів. Ми обрізали кущі та видалили бур'ян.

До прибирання та після 

Хочу подякувати за якісний інвентар, який нам надала для краєзнавчих експедицій та толок - Олена Кулешова. Тепер за можливості залюбки будемо наводити порядок у тих місцях, які ми відвідуємо, але ж хотілось би, щоб до нас доєднувалось місцеве населення. Разом можна виконати набагато більше роботи. 

Кам'яний хрест, який під своєю вагою почав входити під землю

Також дуже хотілось би організувати толоки на кожному старовинному кладовищі, це дуже важливо. Давайте цінувати історію наших предків! Підтримати проєкт "Марганець Туристичний"

Ще один, на жаль надломленний хрест


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Карты: Екатеринославская губерния, Дикое поле, Великий Луг, город Марганец

В этом разделе Вы найдете старинные карты Дикого поля (Loca Desertra), Великого Луга, Днепровских порогов, Екатеринославской губернии и современные карты Запорожской и Днепропетровской области.  Дикое поле Дикое поле  1648г.

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921 році).      Через те, що к

Великий Луг Запорожский

Великий Луг - историческое название местности, огромных речных плавней, размещавшихся в XVI веке - XVIII веке ниже порогов на левом берегу реки Днепра между Днепром и его левым притоком Конкой, по которой в XVIII веке проходила граница с Крымским ханством. Вся эта местность принадлежала Запорожской Сечи. С Великим Лугом нередко отождествлялось все Запорожье. На Великом Лугу казаки пасли домашний скот, в случае грозившей опасности находили в здешних плавнях и зарослях укрытие. Поэтому Великий Луг был для казаков символом безопасности и воли. В песнях его называли «Отцом (укр. Батько)»: « Ой Січ — мати, а Великий Луг — батько, Що в Лузі заробити, то в Січі пропити ».