Перейти до основного вмісту

Старовинні хрести - село Кисличувата

Учасники товариства "Марганець Туристичний" під час краєзнавчої експедиції в селі Кисличувата Нікопольського району виявили три старовинні хрести. 

Старовинний кам'яний хрест

Один з них є досить унікальним для нашого краю. Добре, що він зберігся та на ньому навіть можно розібрати дату поховання людини "185_", останню цифру на жаль розібрати нелегко. Можливо у вас це вийде.

Напис на хресті з датуванням "185_"

Відомо, що село Кисличувата засноване у 1740р., до 1920р. вважалось частиною Томаківки, про що свідчить і карта 1853р. Також учасниками нашого товариства проведене невеличке прибирання території навколо старовинних хрестів. Ми обрізали кущі та видалили бур'ян.

До прибирання та після 

Хочу подякувати за якісний інвентар, який нам надала для краєзнавчих експедицій та толок - Олена Кулешова. Тепер за можливості залюбки будемо наводити порядок у тих місцях, які ми відвідуємо, але ж хотілось би, щоб до нас доєднувалось місцеве населення. Разом можна виконати набагато більше роботи. 

Кам'яний хрест, який під своєю вагою почав входити під землю

Також дуже хотілось би організувати толоки на кожному старовинному кладовищі, це дуже важливо. Давайте цінувати історію наших предків! Підтримати проєкт "Марганець Туристичний"

Ще один, на жаль надломленний хрест


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921...
1 коментар
Читати далі

Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища

У червні 1991 року у Франції (м. Дінь) відбувся Перший Міжнародний симпозіум з охорони геологічної спадщини, на якому було створено Європейську Асоціацію зі збереження Геологічної Спадщини (РгоСео). Учасники симпозіуму прийняли "Міжнародну декларацію прав пам'яті Землі", основні положення якої являють собою звернення до всього людства і тому мають бути процитовані: Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища  1. Прийшов час визнати унікальність Землі так само, як визнається унікальність людського життя.  2. Мати Земля тримає нас, кожен з нас і всі ми разом прив'язані до неї. Вона - зв'язок між нами. 3. Земля має вік 4,5 млрд. років. Вона - колиска життя з усіма змінами та перетвореннями, її тривала еволюція, її повільне визрівання сформувало навколишнє середовище, в якому ми живемо.  4. Наша історія та історія Землі тісно пов'язані, її історія - це наша історія і її майбутнє - наше майбутнє. 5. Земля в усіх аспектах це наше середовище....
Дописати коментар
Читати далі

Марьевка она же: Марьевское (Сокологорского), Марьинка, Марьинск, Марьинское, Очеретьевка, Очередькова, Очеретькова, Камышовка

Марьевка - посёлок городского типа, Марганецкого городского совета, Днепропетровской области Украина. Посёлок Марьевка находится на правом берегу реки Днепр, рядом протекает река Ревун. 1957 - присвоено статус посёлок городского типа. В 1989 году численность населения составляла 361 человек. Население по переписи 2001 года составляло 361 человек. Источник:  https://www.wikipedia.org Марьевская хата-мазанка у дороги или на краю села...
Дописати коментар
Читати далі