НАША МАР’ЇВКА ТА ЇЇ ОКОЛИЦІ
З ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ І МИНУЛИХ НИЗИНАХ
РОКІВ 20-го СТОЛІТТЯ
Представляєте таку історичну картину? Молодий краєзнавець, учасник міського Товариства «Марганець Туристичний» Евген Кушнірчук. Дослідник обрав для себе вузьку спеціалізацію за 1921-1941 роки.
Тож яким був наш прирічковий край, яким виглядало його його землеволодіння на 1898-й рік. Саме тоді фігурувала назва села Очеретькове… Настасівська волость, Катеринославського повіт, Катеринославської губернії. Усього при волості 80 землевласників при 31.311 десятин землі, у приватній власності 23144 десятин, у товаристві – 5.676 десятин. Церковної землі 33 десятини.
Хутір Мар’ївський, біля «деревні» Мар’ївки: власники дворяни М. Пилипенко і Ф. Пилипенко мають 129 десятин орної землі, 1,2 десятини неорної землі; всього 131 десятини. Далі – хутір Шпоньки, біля деревні Мар’ївки – власники Іван Шпонька, селянин. Малв 396 десятин орної землі, 4 – неорної, всього 400 десятин. Тепер безпосередньо Мар’ївка. Хто її власник? Цікаво. Так ось, це селянин Йов Іванович Трубчанінов. У нього було 859 десятин орної землі. Є спадкоємці – дворяни. Олександр Григорович Очеретько володіли 40 десятинами землі. Тут же значиться прізвище Андрія Михайловича Вишкварки, котрий мав 325 десятин землі і 25 десятин неорної, що становило всього 351 десятину. Мар’ївськи селяни мали 36 десятин.
 |
| Мар'ївка на карті 1853 року |
Знаймимось далі. Село Ільїнське, або Гологрушівка – церковна земля села Гологрушівка становила 147 десятин. Товариство селян (надільна земля) мали 110 десятин землі.
Цікаво, збереглася копія договору оренди земельної ділянки за 28 листопада 1906 року між уповноваженим Дніпровського Металургійного Товариства та спадкоємцями земель Й. Трубчанінова (де мав проводитися видобуток і забезпечення марганцевої руди). Тут згадуються землі і спадкоємців О. Очеретько. У списку боржників земського збору на 1910-й рі згадали спадкоємців Й. Трубчанінова. Серед таких на 191-рік значиться власник рудника О. Шишкіна. Не відставало в цьому і товариство Городища і Червоногригорівки. Грошей від орендної плати власників марганцевих рудників не завжди вистачало.
Тим часом, товариство «Піролюзит» скаржилося земству, що кошти за оренду землі виділялися громаді села Червоногригорівки – справно. Але вони губилися серед волосного правління. Так, у 1910 роціпропали 1000 карбованців. Ось так! Коріння сьогоднішньої корупції, як бачимо, має давню заглибленість, тож нелегко її позбутися…
Так що нічого особливого цінного цим матеріалом ми не відкрили, часи давно минулі, та хоч в уяві споглянули з висоти колишнє наше місце проживання. Здійснили маленьке відкриття походження наших поселень – хуторів Мар’ївського і Шпоньків, самої «деревні» Мар’ївки. Чому «деревні»? Тому, що це село прибувало без церкви. Ось так! Виходить Мар’ївка виникла раніше, аніж нам дещо звичне найменування «Очеретькове». А потім уже сьогоднішня Мар’ївка.
Вміщуємо карту тих земель, любителі історії можуть з цікавістю її роздивитися, поповнити свій пізнавальний багаж краєзнавства. Я, приміром, уже це зробив, готуючи даний матеріал до газетського друк. Тож раджу й вам, особливо молодим марганчанам.
Редакція «Нам тут жити»
"Марганець Туристичний" у соціальних мережах:
Коментарі
Дописати коментар