Перейти до основного вмісту

Korbut Travel

Одна з найстаровинніших груш в Україні росте у місті Марганці у районі Підгорі. Її обхват становить 3,89м.

Товариство "Марганець Туристичний" у районі Підгора! Вчора, 04.11.2022р., під час краєзнавчої експедиції я помітив широке та розкидисте гілля і зразу ж згадав, що у цьому ж районі я побачив вперше і дуб Володимира

Марія Харитонівна біля груші.
Одразу ж перепитав місцеву мешканку Підгори - Марію Харитонівна Баранник: "Ой, так це ж груша, дичка! Ходімо до неї. А груші такі добрі!". Та хто ж знав, що це виявиться одна з старовинних груш України.

На Київщині в селі Войтове Згурівської селищної ради, росте груша (близько 200 років) в обхваті 3,70м.

У Кривому Розі, Дніпропетровської області, росте груша в садибі Миколи Харламповича Кучми. Обхват - 3,80м.

В Одесській області в с. Адамівка є груша (близько 300-400 років) у діаметрі більше 1-го метра.

Підійшовши поблище, нам відкрився чудовий панорамний вид, у якому гармонічно вписалась на пересічному ландшафті груша. Можно тільки уявити, наскільки б непримітна місцина була б без цього дерева. Під розлогим гіллям дерева спокійно та затишно. А Марія Харитонівна, Олег Прудіус та Віталій Діджавадзе утрьох змогли обійняти дерево.

Учасники краєзнавчої експедиції

Один із місцевих мешканців Підгори сходив за рулеткою. Віталій Діджавадзе та Олег Прудиус, поміряли дерево, яке виявилось у обхваті - 3.89м.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Карты: Екатеринославская губерния, Дикое поле, Великий Луг, город Марганец

В этом разделе Вы найдете старинные карты Дикого поля (Loca Desertra), Великого Луга, Днепровских порогов, Екатеринославской губернии и современные карты Запорожской и Днепропетровской области.  Дикое поле Дикое поле  1648г.

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921 році).      Через те, що к

Великий Луг Запорожский

Великий Луг - историческое название местности, огромных речных плавней, размещавшихся в XVI веке - XVIII веке ниже порогов на левом берегу реки Днепра между Днепром и его левым притоком Конкой, по которой в XVIII веке проходила граница с Крымским ханством. Вся эта местность принадлежала Запорожской Сечи. С Великим Лугом нередко отождествлялось все Запорожье. На Великом Лугу казаки пасли домашний скот, в случае грозившей опасности находили в здешних плавнях и зарослях укрытие. Поэтому Великий Луг был для казаков символом безопасности и воли. В песнях его называли «Отцом (укр. Батько)»: « Ой Січ — мати, а Великий Луг — батько, Що в Лузі заробити, то в Січі пропити ».