Перейти до основного вмісту

Korbut Travel

Дуб Володимира - повна версія історії

Історія про те, як ми змогли разом зберегти старовинний дуб! Слава Богу!


Дива поруч з нами! Тільки встигай помічати!

Але давайте розповімо по черзі, як усе було! Адже речі відбувалися дивовижні.

Учасники товариства "Марганець Туристичний" під час однієї з експедицій 08.02.2021 року знайшли у місті Марганці в районі Підгори віковий дуб. Керівник товариства "Марганець Туристичний" Мар'ян Корбут ще здалеку помітив розкидисту крону дерева, повідомив про це учасникам експедиції. Туди ми одразу і вирушили через чагарники від колишніх дач.

Керівник товариства "Марганець Туристичний" Мар'ян Корбут  біля старовинного дуба

Підійшовши до дерева, ми були вражені, бо перед нами стояв дуб-велетень, дуб-красень! Для нашого міста - це неймовірна знахідка. Адже дуб за своїми віком являється ровесником нашого міста! Мар'ян Корбут сказав: «Добре те, що місцеві жителі змогли зберегти це дерево до наших часів, адже навкруги все масово випилюють!»


Мар'ян Корбут веде здоровий спосіб життя, систематично тренується, постійно підтримує гарну фізичну форму. Він полюбляє повисіти на турнічках і давно хотів зняти тренування на природі. А тут така можливість - у сторічного дуба якраз росте здоровенна горизонтальна гілка. Чим не турнік?! Ще й трохи позаймався у балці Буряковій, долаючи байраки.

На зворотному шляху від дуба учасники товариства "Марганець Туристичний" розмірковували про чудернацький дуб. З одного боку, всі були дуже вражені та задоволені такою знахідкою, а з іншого - розуміли, що дубу залишилося жити недовго, бо навкруги дерева знищують на дрова. Тішилися лише тим, що хоча б нам пощастило побачити наживо таке величне дерево у нашій місцевості! Була мала надія, що дерево буде жити, проте було багато "але".

Пригадаймо ту історію з дубом, який ріс на острові Городище (Томаківка), на якому, впевнені деякі історики, розташовувалась одна із перших Запорозьких Січей - а саме Томаківська Січ.

Сергій Ігнатенко біля дуба

Про неймовірне дерево написали публікацію в Facebook-групі «Марганець Туристичний». В обговоренні інформації про дуб один із місцевих мешканців міста Марганця Александр Жигулін, у якого рідня живе на Підгори, повідомив про те, що всі дерева на ділянці були продані під спил. Дуб розташований на території приватної земельної ділянки. Це нас дуже обурило та засмутило. Та що тут зробиш, якщо самі власники вирішили позбутися дерев... "Господар - пан!"

Але учасники товариства "Марганець Туристичний» вирішили спробувати врятувати старовинне дерево і 21.02.2021 року знову вирушили у похід до дуба. Йшли, щоб з'ясувати, хто викупив дерева під спил, та знайти контакти власника ділянки. По дорозі настрій був трохи пригнічений, бо розуміли, що у нас мало шансів врятувати дуб від знищення. Один з чотирьох учасників товариства Сергій Ігнатенко сказав впевнено, як відрізав: «Ми збережемо дуб і крапка! Якщо треба буде - викупимо і дерево, і земельну ділянку. А зараз давайте уявляти, що у дуба є захисна оболонка, адже думки матеріальні». Ми, звісно, одразу не повірили, що це допоможе зберегти дуб, адже треба бути реалістами! Та згодом ми зрозуміли, що це були сильні слова! У Біблії написано: «По вірі вашій дасться вам!»

Три верби на Підгорі

Того ж дня ми підійшли до помешкання, яке розташовано неподалік дуба. У дворі побачили господаря, біля якого бігало багато собак. Ми звернулися до нього, розповіли про віковий дуб, що росте у цьому районі і який важливо зберегти для наступних поколінь. Ігор (так звуть чоловіка) сказав, що також шанує природу рідного краю, та, на жаль, дуб вже продано під спил, і з дня на день він буде знищений. Ми розпитали, як знайти чоловіка, що викупив дерева на ділянці. Номера телефону та адреси у Ігоря не було, але він нам підказав, що можна піти по слідах, адже на вулиці лежав сніг. Написали записку для чоловіка, що купив дуб, та залишити записку Ігорю, щоб передав. Та пішли собі до дуба....

Історичне фото біля дуба

Можна з упевненістю сказати, що це фото - історичний момент. Важко забути цю атмосферу: гарна погода – «мороз і сонце - день чудовий...», ми біля дуба, а в душі ... біль, бо тоді ми гадали, що дуб буде знищено і врятувати його малоймовірно. Так думали всі, окрім Сергія Ігнатенка. Він вірив, що ми врятуємо дуб, та продовжував уявляти захисну оболонку над деревом.

Повертаючись від дуба, в районі Городища ми зустріли нашу добру знайому Світлану Володимирівну, колишню завідувачку бібліотеки. Розповіли про ситуацію з дубом, про людину, яка викупила дерева під спил. З’ясувалося, що Світлана Володимирівна знайома з цим чоловіком. Так ми довідалися номер його телефону.

Під час розмови  телефоном, чоловік розповів про свої наміри. Він купив дерева, щоб спиляти їх на дрова для обігріву своєї домівки. Обміркувавши все, ми запропонували йому викупити у нього дерево заради того, щоб наступні покоління могли побачити цей неймовірний дуб. Нам була заявлена сума у шість тисяч гривень. Та окрім цього треба було ще вирішити питання з власницею земельної ділянки, де знаходиться дуб. Тепер постало питання, де взяти гроші для викупу дуба.

У кількох ЗМІ з'явились публікації про те, що ми боремось за збереження дуба. Учасники товариства «Марганець Туристичний» вирішили звернутися за допомогою до місцевої влади та подали звернення у Марганецький виконком з позначкою «терміново», адже питання потрібно було вирішувати негайно.


Місцева влада швидко відреагувала та запросила керівника товариства "Марганець Туристичний" на зустріч із заступниками міського голови, а саме: Андрієм Качком, Лесею Дуплій та Романом Лук'яненком. На зустрічі було сказано, що, на жаль, фізичній особі кошти не можуть бути виділені, бо це неправомірно з юридичної точки зору. Органи місцевого самоврядування запропонували залучити медіа-центр та відкрити збір коштів на збереження дуба. Ми домовились розпочати роботу на початку наступного тижня.

А в неділю в представників товариства "Марганець Туристичний" була запланована зустріч з чоловіком, який викупив дерева під спил, власницею ділянки та її дітьми, бо власниця похилого віку. Під час зустрічі чоловік, який викупив дерева піл спил, обміркувавши ситуацію, заявив, що не стане брати з нас ані копійки (!), оскільки ми займаємось правильною та корисною справою. Власниця землі при спілкуванні поділилася, що берегла цей дуб разом зі своїм чоловіком близько п’ятидесяти років: вони доглядали його, обрізали сухе гілля. Багато разів їм пропонували продати дуб під спил, але вони  відмовлялися. Зараз старенька живе без чоловіка, вона опинилася у скрутному становищі, їй терміново були потрібні гроші, тому змушена була продати дерева під спил. Власниця ділянки зраділа, що тепер дуб буде жити і сказала, щоб тепер частіше навідувалися до дуба, побудували парканчик та встановили інформаційну табличку. Ще жінка наказала назвати дуб на честь її покійного чоловіка - дуб Володимира!

З перемогою

Того ж дня після перемовин ми відправились разом із Сергієм Ігнатенком провідати дуб. Сергій підійшов до дерева, обійняв його та сказав: «Усе, ми зберегли тебе!» По дорозі назад ми зайшли до Свято-Троїцького храму і попросили отця В'ячеслава помолитися за збереження дуба.

Коментарі від марганчан

Радісна звістка про те, що дуб вдалося врятувати від знищення, швидко розлетілася по просторах інтернету. Публікацію, розміщену в групі «Марганець Туристичний», швидко підхопили інші групи та користувачі Фейсбуку. Про це написали в багатьох ЗМІ. Керівника товариства "Марганець Туристичний" Мар’яна Корбута запросили до виконкому Марганецької міської ради, щоб він розповів про цю історію. Так з’явився відеоролик про те, як товариству «Марганець Туристичний» вдалося зберегти дуб Володимира на Підгорі.


Учасники товариства "Марганець Туристичний"зацікавлені в збереженні природних та історичних об'єктів у нашому місті. Тому роботи ще у нас дуже багато.

Дякуємо всім, хто долучився до питання збереження вікового дуба.


"Марганець Туристичний" у соціальних мережах:

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Карты: Екатеринославская губерния, Дикое поле, Великий Луг, город Марганец

В этом разделе Вы найдете старинные карты Дикого поля (Loca Desertra), Великого Луга, Днепровских порогов, Екатеринославской губернии и современные карты Запорожской и Днепропетровской области.  Дикое поле Дикое поле  1648г.

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921 році).      Через те, що к

Великий Луг Запорожский

Великий Луг - историческое название местности, огромных речных плавней, размещавшихся в XVI веке - XVIII веке ниже порогов на левом берегу реки Днепра между Днепром и его левым притоком Конкой, по которой в XVIII веке проходила граница с Крымским ханством. Вся эта местность принадлежала Запорожской Сечи. С Великим Лугом нередко отождествлялось все Запорожье. На Великом Лугу казаки пасли домашний скот, в случае грозившей опасности находили в здешних плавнях и зарослях укрытие. Поэтому Великий Луг был для казаков символом безопасности и воли. В песнях его называли «Отцом (укр. Батько)»: « Ой Січ — мати, а Великий Луг — батько, Що в Лузі заробити, то в Січі пропити ».