Перейти до основного вмісту

Балка Чернишівка

Балка Чернишівка знаходиться в місті Марганці, в районі Тимошівки. Багато хто з місцевих жителів переїжджав край балки Чернишівка, прямуючи по Нікопольській трасі. З однієї сторони мосту знаходиться балка Чернишівка, а із другої (зі ссторони району Тимошівка) балка Солона.
Довжина балки Чернишівка складає біля семи кілометрів. Звісно, як і всі інші балки, балка Чернишівка має пересічну місцевість та чимало приярочків.

Так виглядає грунт персохлого ставка

Недалеко від Томаківського острова знаходиться велике село Чернишівка, перехрещене урядом у Красногригорівку, яке Чернишівський лиман розмежовує на дві половини. На місці південної Чернишівки ще за часів Старої Січі сидів зимівником запорожець Черниш, чиїм ім’ям і назване і село, і лиман, і та балка, що наближається до Чернишівського лиману зі степу. З часом навколо зимівника Черниша виросло таке велике людне село, що частина його перекинулася на північний бік лиману.

Існує також легенда про те, що балка названа в честь якогось козака Черниша, ніби то у балці був розташований його зимівник...

Балка Чернишівка на карті Шуберта (XIX ст.)

Колись по балці Чернишівці протікала чимала річка, яка впадала у балку Солону, а потім до Чернишовського лиману.

Мар'ян Корбут у балці Чернишівка

"Опріч балки Чернишівки, до лиману підступає довга балка Кам'янка та річка Томаківка. Всі ці балки й річки скелюваті й похмурі на вигляд, а хрести над могилами запорожців, рясно колись розкиданих понад балками, переконують, що козаки любили цю місцевість і селилися зі своїми зимівниками ближче до Томаківського острова. Та воно й не дивно, бо острів той, відомий з історії під назвою Буцький не раз, із XVI століття був осередком Запорозького Війська".

Інформація із книги Адріана Кащенко - "Оповідання про славне Війського Запорозьке низове".

Відео взято з youtube-каналу "Марганець Туристичний"

Балка Чернишівка

Також у балки є приярок, який має назву Перепелиний, кажуть, що тут живуть перепила.

У долині балки Чернишівка

Балка Чернишівка хоча і знаходиться не так далеко від міста, але коли заходиш  на пару кілометрів у її серцевину, тебе оточують високі обривисті глиняні пагорби балки, очерет та поодинокі дерева, а з обох боків широкий степ. Коли над тобою літають чорні ворони стає трохи  моторошно, але... які емоції! 

Фіалка лісова

Такі гарні квіти нам зустрілись у балці Чернишівці, звісно хотілось би зберегти унікальні рослини для нащадків.

Птиця хижак
Фотограф - Сергій Клачук

Урвище

Практично пересхший ставок у балці Чернишівка

Захід сонця у балці Чернишівка

Балка Чернишівка взимку


Долаючи байрак за байраком
\
Хмарки над пагорбом 

Неподалік балки Чернишівки ймовірно був сад з плодовими деревами
Район колиньої тракторної бригади


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921...

Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища

У червні 1991 року у Франції (м. Дінь) відбувся Перший Міжнародний симпозіум з охорони геологічної спадщини, на якому було створено Європейську Асоціацію зі збереження Геологічної Спадщини (РгоСео). Учасники симпозіуму прийняли "Міжнародну декларацію прав пам'яті Землі", основні положення якої являють собою звернення до всього людства і тому мають бути процитовані: Комплексна пам'ятка природи на узбережжі Каховського водосховища  1. Прийшов час визнати унікальність Землі так само, як визнається унікальність людського життя.  2. Мати Земля тримає нас, кожен з нас і всі ми разом прив'язані до неї. Вона - зв'язок між нами. 3. Земля має вік 4,5 млрд. років. Вона - колиска життя з усіма змінами та перетвореннями, її тривала еволюція, її повільне визрівання сформувало навколишнє середовище, в якому ми живемо.  4. Наша історія та історія Землі тісно пов'язані, її історія - це наша історія і її майбутнє - наше майбутнє. 5. Земля в усіх аспектах це наше середовище....

Село Добрая Надежда или: Мыс Доброй Надежды в народе Яковлево

Мыс Доброй Надежды. Владельческая деревня была населена помещиком и дворянином Екатеринославского уезда Д. М. Станковичем. Дмитрий Михайлович Станкович, родился 26 октября 1793 г. в семье дворян Бахмутского уезда. Его отец – Станкович Михаил Николаевич родился около 1738 г., сербской национальности, из обер-офицерских детей. Участник турецких и польских походов, с 1786 г. - премьер-майор в отставке. В браке с надворной советницей (с 1795 г.) Прасковьей Ивановной у него было четверо детей: Иван, Николай, Дмитрий и Александр. Именно третий сын Дмитрий и заселил д. Мыс Доброй Надежды. Дмитрий Михайлович проходил военную службу, участник войны 1812 г., генерал-майор с 1826 г., кавалер Георгия 4 кл. (26.11.1827 г., за выслугу). За ним в Екатеринославском уезде числилась с. Голая Грушевка , д. Мыс Доброй Надежды и д. Николаевка , где 12302 дес. и 1466 кв. саж. зем. Умер в возрасте 64 лет, в 1855 г. Опекуном над имением его малолетних наследников стал Александр Александрович Клейн (...