Перейти до основного вмісту

Korbut Travel

Балка Отченашівська

Балка Отченашівська взимку
Район ЦОФу

Балка Отченашівська розташована практично у центрі міста Марганця. Вона поділяє між собою декілька районів, які знаходяться з обох її сторін: район ЦОФу та Пилорами, район Шанхаю та Мар’ївського кар’єру, швейної фабрики та Ворошилівки, Інституту та Десятої їдальні.

Балка Отченашівська

Через те, що балка проходить через центр міста, вона тісно забудована з обох сторін та навіть по схилам. В деяких місцях немає можливості пройти до балки (через високі паркани).

Чимало зведено будиночків опріч балки

В долині балки біжить струмочок, в низині ростуть верби, маслини та груші. В наші часи тут іще можливо натрапити на червонокнижні рослини, але с кожним роком їх стає все менше.

Ковиль трава 

Метелик подалірій
Автор фото - Володимир Садиков

Метелик свою назву отримала на честь знаменитого давньогрецького лікаря Подалірія, героя міфів. Цей вид належить до сімейства вітрильників.

Багато з містян навіть не знають, що мається на увазі, коли згадують назву балка Отченашівська. Проте кожен мешканець міста хоч раз у житті перетинав цю балку. Кільцеві маршрутки кожного дня, проїжджаючи черех вулицю Київську, перетинають балку Отченашівську по мосту.

Довжина балки складає близько чотирьох кілометрів.

Корінне русло балки раніше йшло до села Мар’ївки.
Тепер же впадає в урочище Ракшино

Наш край багато разів відвідував відомий історик та вчений Дмитро Іванович  Яворницький.

Дмитро Яворницький, оглядаючи околиці Мар'ївки в 80-х роках ХІХ-го століття, знайшов в балці Отченашівській пісковиковий надгробний хрест, на якому нанесений напис: «Мир - раб божий козак' ... Павло Ориська ... місяця листопада року ...».  Весь напис прочитати було неможливо через те, що він був сильно пошкоджений кулями (хтось стріляв по хресту, як по мішені).

Цікава старовинна знаіхдка
Можливо саме про неї згадував відомий історик Дмитро Іванович  Яворницький

У Мар’ївці біля балки Отченашівської виявлено кам’яний хрест, схожий за описами на той, що знайшов Дмитро Іванович Яворницький.

Мар'ян Корбут тримає в руках старовинний хрест

На хресті видніються дірки, неначе по ньому стріляли із зброї, як і писав історик. Напис дослідити не вдалося, можливо, за часу літ…

На хресті видніються дірки
Схожі на постріли від куль

Знахідкою зацікавились місцеві та регіональні ЗМІ

Приярок балки Отченашівської

Приярок балки Отченашівської 
Карта Шуберта (XIX ст.)

Загальний вид балки

Байрачний ліс

Мар'ян Корбут у долині балки

ЛЕГЕНДИ ПРО ВИНИКНЕННЯ НАЗВИ БАЛКИ

1. БАЛКУ НАЗИВАЮТЬ САМЕ ТАК, ТОМУ, ЩО ТУТ ЗНАХОДИВСЯ ЗИМІВНИК КОЗАКА ОТЧЕНАШКА.

2.НАЗВА ПІШЛА ВІД ТОГО, ЩО КОЛИСЬ БАЛКА МАЛА ДУЖЕ КРУТІ СХИЛИ. І ШАХТАРІ, ПЕРЕХОДЯЧИ БАЛКУ, ЧИТАЛИ МОЛИТВУ «ОТЧЕ НАШ».

3. БАЛКУ НАЗИВАЮТЬ ТАК ТОМУ, ЩО ПОРЯД БУЛО РОЗТАШОВАНЕ СТАРОВИННЕ КЛАДОВИЩЕ.                

Легенди записані зі слів місцевих старожилів.

Кажуть, що у цю вербу двічі влучала блискавка.
Верба вижила! Адже була висаджена у вербну неділю

Екскурсія для школярів (поблизу балки Отченашівської)

Хата побудована прямо у балці

Перехід через невеличкий струмочок у балці зроблений із дерев’яних шпал

Віадук (біля ЦОФу)

Віадук у балці (неподалік Мар’ївського кар’єру)


Віночок

Нам вибирати: жити у квітучому сквері або …

Переглянувши дану роботу, можна впевнено зробити висновок, що балка Отченашівська заслуговує на увагу, вивчення та збереження її ресурсів. Адже вона має гарний природний ландшафт, в ній ще й досі можна зустріти червонокнижні рослини. З назвою балки пов’язані цікаві легенди, що є надбанням місцевого фольклору. Балку Отченашівську відвідували видатні особи, наприклад , Дмитро Іванович Яворницький – відомий історик та вчений.

Балка Отченашівська розташована практично у самому серці міста Марганця, з усіх сторін її оточують домівки марганчан. Чому б тут місцевим мешканцям не навести лад? Це ж круто, коли тебе оточує чиста природу, квіти, шелестять дерева, місця, де можна напитись чистої джерельної води. Не карпатської, а марганецької!

Якщо прибрати все сміття, укріпити балку та висадити дерева, на цій території чудово було б розмістити цілий парк для місцевих мешканців. Цей парк міг би стати чимось унікальним для нашого міста та регіону, пам’яткою природного багатства краю.

Використані джерела

1. Карта Шуберта
2.Известия Томского технологического института Императора Николая II. Т.12. Томск: Типо-Литография Сибирского Т-ва Печатного Дела, 1908. -№ 4 . С.Ю. Доброжинский. ЮГО-ВОСТОЧНАЯ ЧАСТЬ ЮЖНО-РУССКОГО ОБЩЕСТВА МАРГАНЦЕВОГО МЕСТРОЖДЕНИЯ.
3.Спогади старожилів міста Марганця.
4.dnipro.depo.ua
5.gorod.dp.ua
6.Фото з особистого архіву фотографа  Мар’яна Корбута.
7.Матеріали з соціальних мереж.

Автор роботи - Мар'ян Корбут.




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921 році).      Через те, що к

Карты: Екатеринославская губерния, Дикое поле, Великий Луг, город Марганец

В этом разделе Вы найдете старинные карты Дикого поля (Loca Desertra), Великого Луга, Днепровских порогов, Екатеринославской губернии и современные карты Запорожской и Днепропетровской области.  Дикое поле Дикое поле  1648г.

Трезвый взгляд на историю города Марганца

 Слышал звон, да не знает, где он? Город Марганец и его окрестности имеют интереснейшую историю. Связано это не только с богатыми залежами марганцевой руды, которые обнаружили в начале XIX века, но и благодаря своему местоположению. Издавна на этих землях жили и кочевали скифы, половцы, позже Запорожские казаки. Миллионы лет назад на месте современного города Марагнца   было море. Подтверждением этого служат находки горняков. Отложение морского дна на основе гранитых пластов спровоцировало образование марганцевой руды.  После уничтожение Запорожской Сечи многими землями владели помещики, дворяне, а также местное население, которое жило здесь издавна в старых хуторах, деревнях и сёлах. Проблема вопроса состоит в том, что некоторые краеведы и историки предвзято относятся к изучению истории, а именно к мнению других историков и используют лишь те источники, где информация является для них более выгодной. Предвзятость может быть как сознательная так и бессознательная. Остров Городище Созн