Перейти до основного вмісту

Korbut Travel

Балка Кирносова

Балка Кирносова розташована у Томаківському районі у селі Весело-Федорівка, раніше село мало назву Кирнисівка. Русло балки Кирносова впадає на околиці села у русло річки Томаківка.

Старовинний кам'яний хрест опріч балки Кирносова


Балка Кирносова на карті Шуберта (XIX ст.)

Поблизу балки Кирносова

Назва села Весело-Федорівка пов'язана з легендою, що тут жив поміщик Федір, який дуже любив погуляти, тож і село стали називати ВЕСЕЛО-ФЕДОРІВКА.

Місцевий мешканець села Весело-Федорівка - Олександр

По дорозі учасники товариства "Марганець Туристичний" стріли цікаву людину, місцевого мешканця села Весело-Федорівка. Олександр сам цікавиться історією рідного краю, та запропонував нам провести екскурсію по селу та балці Кирносовій.

Один із істориків розповів Олександру, що на території Весело-Федорівки за часів Запорізького козацтва розташовувався Порт, оскільки річка Томаківка була судноплавною. Цілком можливо, що Запорізькі козаки добиралися річкою на Томаківську Січ.

Мар'ян Корбут пробує джерельну водичку
у балці Кирносова

У балці розташовується джерело. Олександр каже, що коли він пас худобу, то часто приходив до цього місця, щоб випити води, а вода в ньому така холодна, що аж зуби зводить. За словами Олександра, в балці раніше було багато джерел, є місце під назвою «Вербички»

Олег Прудіус біля джерела

Олексан розповідає, що раніше біля джерела завжди була чашка, щоб зручніше було пити воду.

Квіти у балці Кирносова

Олександр каже, що у дитинстві вони збирали траву безсмертник і здавали в аптеку, для них це був невеликий заробіток та хобі.

Квіти у балці Кирносова

Олег Прудіус у балці Кирносова

Приярок балки Кирносова

Колодязь у балці Кирносова

Цей колодязь показав нам Олександр. Колодязь знаходиться практично у долині балці Кирносова, такі місця бувають дуже небезпечними. Влітку з усіх сторін яма заростає травою, можно невгледяти та потрапити до пастки... Тому будьте пильними мандрівниками!

Невеличкий байрак


Автор роботи - Мар'ян Корбут.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921...

Карты: Екатеринославская губерния, Дикое поле, Великий Луг, город Марганец

В этом разделе Вы найдете старинные карты Дикого поля (Loca Desertra), Великого Луга, Днепровских порогов, Екатеринославской губернии и современные карты Запорожской и Днепропетровской области.  Дикое поле Дикое поле  1648г.

Трезвый взгляд на историю города Марганца

 Слышал звон, да не знает, где он? Город Марганец и его окрестности имеют интереснейшую историю. Связано это не только с богатыми залежами марганцевой руды, которые обнаружили в начале XIX века, но и благодаря своему местоположению. Издавна на этих землях жили и кочевали скифы, половцы, позже Запорожские казаки. Миллионы лет назад на месте современного города Марагнца   было море. Подтверждением этого служат находки горняков. Отложение морского дна на основе гранитых пластов спровоцировало образование марганцевой руды.  После уничтожение Запорожской Сечи многими землями владели помещики, дворяне, а также местное население, которое жило здесь издавна в старых хуторах, деревнях и сёлах. Проблема вопроса состоит в том, что некоторые краеведы и историки предвзято относятся к изучению истории, а именно к мнению других историков и используют лишь те источники, где информация является для них более выгодной. Предвзятость может быть как сознательная так и бессознательная. О...