Перейти до основного вмісту

Korbut Travel

Балка Велика Кам'янка

Балка Велика Кам'янка знаходиться в місті Марганець, між районами Закам'янка та Максимівкою, хоча починається вона у Нікопольському районі, а саме за селом Борисівка. Витоки балки Велика Кам'янка знаходяться на півночі за селом Борисівка, далі русло тягнеться через степ і впадає на півдні у русло відомої річки Томаківка. По балці раніше протікала широка річка під тією ж назвою, що і балка - Кам'янка. По спогадам багатьох місцевих старожилів раніше по річці ходили баржі, які транспортували марганцеву руду через річки Велика Кам'янка, Томаківка, Ревун, Річище, а далі через р. Дніпро.

Довжина балки - п’ятнадцять кілометрів, балка має три чималих приярочки. У долині балки є ставки, один із найвідоміших знаходиться у селі Борисівка. Цей ставок славиться добрими уловами. Хоча він і платний, проте до нього приїздить чимало рибалок. Ще один ставок є в районі Енгельса в одному з притоків балки Велика Кам'янка.

Виходи граніту

В долині балки і по її схилам часто зустрічаються виходи кам'яних гряд. Балка покрита лісосмугами, чагарниками та самотніми деревами. Частіше всього в балці зустрічаються маслини та верби.

Балка Велика Кам'янка на карті Шуберта (XIX ст.)

На карті Шуберта (XIX ст.) можна помітити біля балки Велика Кам'янка хутори: х. Ловягина, х. Клейна, х. Мар'євське, х. Гончарова та скотні двори. Воно й не дивно, бо люди завжди намагались розташовувати свої житла поближче до води. Де можна було б напитись чистої водички, приготувати їжу та порибалити.

Мар'ян Корбут
На Кам'яному кріслі

Ці кам'яні гряди споконвіку були тут та прикрашали собою ландшафт. Одна місцева жителька розповідала, що ці камені … ростуть. Цікаво! Правда це чи ні - краще дізнатися у геологів.

Цю місцину відвідує дуже мало людей, в основному це - фермери, пастухи, мисливці та грибники. Якщо б тут навести порядок, привести все до ладу, то можна запрошувати туристів та проводити їм екскурсії.

Про те, як Василь Федорович Зуєв  у балці Кам’янці застряг

Відео взято з youtube каналу "Марганець Туристичний"

Зуєв Василь Федорович 1754 – 1794 р.
Російський вчений,  мандрівник і етнограф, 
академік Імператорської академії  наук і мистецтв в Санкт-Петербурзі.

Путешественныя Записки Василия Зуева
от С. Петербурга до Херсона
В 1781 и 178 году

Из воспоминаний В.Ф. Зуева, который путешествовал из Петербурга в Херсон в XVIII веке:

«Далее до Томаковки хотя оставалось не более 17 верст, однако, с нашими лошадьми принуждены мы были ночевать за пять верст, не доезжая оной на берегу речки того же имени. Сколь скучна должна была быть такова езда, вообразить можно, что сверх непредвиденной медленности в дороге подоспел тут же и холод с ненастьями, и незапасливость съестными припасами, а к пущему горю и не достать, ни пособить было нельзя. Переночевав при речке, послали мы одного проводника пешком в Томаковку, чтобы прислали свежих лошадей ибо старым через ночь за неимением корма оправиться было нечем, но и свежие были немного лучше старых. Недалеко отъехав от Томаковки, принуждены мы были опять остановиться, ночевать, а поутру переезжая речку Каменку, загрузла наша кибитка в грязи, и мы, отчаясь в своих лошадях, должны были искать помощи за несколько верст в сторону от дороги. Пригнанные из ближайшего селения волы, вытащили нас из грязи, и мы от оной речки далее уже кое-как дотащились до Никополя, в котором положили совершенную надежду, что тут будет конец нашему дорожному мучению

Домівки практично у долині балки

По розповідям місцевих старожилів цей район Максимівки люди називали "П'ятихатки" через те, що тут було п'ять домівок.

У книзі Адріана Феофановича Кащенко «Великий Луг Запорозький» згадується балка Кам'янка:
Адріан Феофанович Кащенко
Український письменник та історик
 1858 – 1921 р.

"Опріч балки Чернишівки, до лиману підступає довга балка Кам'янка та річка Томаківка. Всі ці балки й річки скелясті й похмурі на вигляд, а хрести над могилами запорожців, рясно колись розкиданих понад балками, переконують, що козаки любили цю місцевість і селилися зі своїми зимівниками до Томаківського острова."

Річка Кам'янка, точніше те, що від неї залишилось

По широкому, але вже практично пересохшому руслу балки можно з упевнонністю сказати, що річка була тут  дійсно широка.

Містами річка зовсім пересохла

Группа курганів (неподілік балки у полі)

Район Закам'янки

Район Закам'янки має таку назву, через те, що знаходиться за балкою Кам'янкою.

ЛЕП

Міст через балку

Стадо корів на пасовищі
у балці Велика Кам'янка

Як раніше, так і в наші часи, ця місцина має чудові заливні пасовища з соковитою травою. Та, на жаль, число худоби з кожним роком скорочується. Раніше люди держали коней, волів, овець та корів. Сьогодні зосталися майже одні корови та небагато овець... Щоб побачити коня у наші часи, треба обійти увесь район. На все місто Марганець існує одна стайня.

Сергій Мамонтов опріч балки 
Експедиція "Марганець Туристичний"

Фото деяких рослин 
балки Велика Кам'янка

Ковиль Лессінга

Треба дізнатись назву рослини

Шалфейний килим біля ставка

Тюльпан дібровний

Джміль 

Льон звичайний

Околиці села Борисівка

Крота робота

Мох на камні

Ставок в приярку 
Район Єнгельсу

Кам'яні глиби при долині

Сліди діяльності крота

Туристи під час екскурсії
біля старої верби

Мар'ян Корбут
Біля річки Кам'янка

Верба над балкою
Район Закам'янки

Ставок у балці
Район села Борисівка

Годівниця  для косуль

Святе джерело у селі Борисівка,
яке впадаю у балку Велика Кам'янка


Нажаль деякі люди не цінують природу рідного краю

Через численні пожежі гине багато рослин

Цей стовб розбили, щоб дістати шматочок металу

Сміття у балці є також однією з серйозних проблем

Неприємно додавати останні світлини, де знищують люди природу та все інше на своєму шляху. Але потрібно привертати увагу до існуючих проблем і щось робити, щоб захистити цей чарівний шматочок планети.

Використані джерела
1.Карта Шуберта (XIX ст.).
2."Путешественныя Записки Василия Зуева от С. Петербурга до Херсона В 1781 и 178 году".
3.Спогади старожилів.

Автор роботи - Мар'ян Корбут.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Карты: Екатеринославская губерния, Дикое поле, Великий Луг, город Марганец

В этом разделе Вы найдете старинные карты Дикого поля (Loca Desertra), Великого Луга, Днепровских порогов, Екатеринославской губернии и современные карты Запорожской и Днепропетровской области.  Дикое поле Дикое поле  1648г.

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА

ПЕРША ЗАПОРОЗЬКА СІЧ - ТОМАКІВСЬКА      Територія сучасного міста Марганця зберігає пам’ять про славне запорозьке козацтво, адже саме тут колись знаходилася перша запорозька Січ – Томаківська.      Запорозьке козацтво – унікальне явище в історії Європи. Козаки звалися запорозькими від того, що мешкали на території Запорожжя (це сучасна Дніпропетровщина, Донеччина і Кіровоградщина). На найбільшій українській річці Дніпро, ближче до півдня країни, були великі пороги. Тоді Дніпровські пороги вважалися одним з нерукотворних чудес світу. Територія, що знаходилася за цими порогами, називалася ЗАПОРОЖЖЯМ. А козаки, які там перебували називали себе запорозькими, тобто такими, що знаходились на території за порогами. Тому варто розрізняти поняття – запорозький і запорізький. Запорозький – це той, що стосується історичного регіону Запорожжя. А запорізький – це сучасне означення, що позначає відношення до міста Запоріжжя (отримало місто таку назву лише в 1921 році).      Через те, що к

Великий Луг Запорожский

Великий Луг - историческое название местности, огромных речных плавней, размещавшихся в XVI веке - XVIII веке ниже порогов на левом берегу реки Днепра между Днепром и его левым притоком Конкой, по которой в XVIII веке проходила граница с Крымским ханством. Вся эта местность принадлежала Запорожской Сечи. С Великим Лугом нередко отождествлялось все Запорожье. На Великом Лугу казаки пасли домашний скот, в случае грозившей опасности находили в здешних плавнях и зарослях укрытие. Поэтому Великий Луг был для казаков символом безопасности и воли. В песнях его называли «Отцом (укр. Батько)»: « Ой Січ — мати, а Великий Луг — батько, Що в Лузі заробити, то в Січі пропити ».