Легенди та дослідження Отченашівської балки

Прямуючи знайомим маршрутом через балку Отченашівську, піднявшись на вершину балки, я озирнувся та глянув на велич куполів Свято-Духівського храму, які золотом переливались на сонці та зігрівали мою душу. Цього ж дня я отримав повідомлення про конкурс.

Робота написана за благословенням батюшки Михайла,

настоятеля Свято-Преображенського Храму

Свято-Духовський храм та будиночки  на схилах балки Отченашівська.
Картину було створенно спеціально для цього проекту.
Автор картини - Анастасія Цибульська.

Балка - це, як оазис у степу із своїм унікальним мікрокліматом

Коли довкола панує літня спека, то у глибині балки прохолодно. Це місце, як оазис у пустелі! Спустившись по крутій сіро-білій стежці, ми опиняємось у темному та прохолодному місці, де місцями зберігся байрачний ліс. Саме у таких місцях можно відпочити, випити джерельної, прохолодної води та набратись сил.

Ковиль над Отченашівським ярочком

Балка Отченашівська розташована практично у самому серці міста Марганець. По її долині пробігає струмочок, в низині ростуть верби, маслини та груші. В наші часи тут можливо натрапити на червонокнижні рослини такі як: Ковиль дніпровська, Цибуля регеля, Шафран сітчастий, Барандушка різнобарвна, Косарики черепичасті, та Хара Брауна.

Практично з усіх сторін балку Отченашівську оточують житлові будиночки, де скромні одноповерхові хати мазанки, а де й більш нові, двоповерхові – заможні! Балка проходить через такі райони міста як: Ворошилівка, Інститут, Пілорама, Дев’ятка, Мар’ївка та Шанхай.

Шахтарі переходячи через балку читали молитву «Отче Наш»

За спогадами старожилів балка Отченашівська називається саме так, бо в давнину, як тільки починались видобутки марганцевої руди, шахтарі ходили балкою до копалень. Балка дуже крута та урвиста! Крім того, кажуть, що у балці ховались розбійники, які чекали на свою нову жертву. У них тут були розташовані свої засідки про, які мало кому було відомо. Тому робітники, йдучи через цю місцевість, ризикували своїм життям. Тому кожного разу, коли переходили балку, вони читали молитву «Отче Наш».

Відомим істориком - Дмитром Івановичем Яворницьким було виявлено опріч балки Отченашівсїкої старовинний хрест

Назва може бути пов’язана зі старовинним кладовищем, що опріч балки, де у XIX ст. Дмитро Яворницький виявив старовинний хрест.

Наш край багато разів відвідував відомий історик та вчений Дмитро Іванович Яворницький, який вивчав поглиблено історію Запорозького козацтва.

«Дмитро Яворницький, оглядаючи околиці Мар'ївки в 80-х роках ХІХ-го століття, знайшов в балці Отченашівській вапняковий надгробний хрест, на якому нанесений напис: «Мир - раб божий козак' ... Павло Ориська ... місяця листопада року ...». Весь напис прочитати було неможливо через те, що він був сильно пошкоджений кулями (хтось стріляв по хресту, як по мішені).»

Ймовірно це той хрест, який виявив Дмитро Іванович Яворницький

До речі, село Мар’ївка є старовинним селом і має більше десяти різних найменувань. Під час війни німці не могли знайти його. Бо на карті село було позначено під однією назвою, а люди називали його інакше.

Учасниками товариства «Марганець Туристичний» в одній з краєзнавчих експедицій у 2020 р. було виявлено кам’яний хрест, схожий за описами на той, що знайшов Дмитро Іванович Яворницький. Про цю нашу знахідку написали більше дваідцяти українських ЗМІ. Також ми надали детальне інтерв’ю про цей хрест, балку та старовинне село Мар’ївка для «Радіо Дніпро».

Цікавий факт, або забута історія зміненного русла балки Отченашівської

Після війни 1945 року корінне русло балки Отченашівка було змінено, а саме направлення, куди  впадала балка. Корінне русло початково впадало до річки Річище у районі селища Мар'ївка. Старожили розповідають, що раніше у районі Мар'ївки балка була доволі глибока, через неї був дерев'янний місток.

Балка Отченашівська на карті 1853р.

Шматок штучного русла укріпили бетонними плитами, завернули і  тепер воно впадає в урочище Ракшино, де доречі існують каскадні водоспади. Зроблено це все було скоріше за всього в причину індустріалізації нашого гірничого краю. Пройшли роки, та вже з місцевих не згадую про таку історико-географічну подію.

Фрагмент аерозйомки за 1938р.,
на якому видно корінне русло балки Отченашівської
 у районі Мар'ївки

Зимівник козака Отченашко

Є ще один варіант назви, який пов’язаний із легендою про те, що у балці Отченашівська  стояв зимівником козак Отченашко. Бо неподалік розташовувалась Томаківська Січ. Цей варіант можно розглядати, але він більше схожий на вигадку тому, як у сусідній балці Чернишівці по легендам був зимівник козака Черниша. Взагалі історію виникнення назв багатьох балок назв нашого краю пов’язують з назвами козацьких зимівників.

Священа верба у балці Отченашівська

Приблизно у середині балки, а вона доволі довга, приблизно чотири кілометри з одним приярочком, росте старовинна верба прямо у долині. Якраз сюди виходить город місцевої мешканки – старожила, яка повідала нам історію, що колись, багато років тому, вона була у вербну неділю у храмі, жінка посвятила гілочку верби, принесла додому та вирішила посадити в кінці своєї ділянки, де протікає струмочок. Верба прижилась та згодом стала справжнім велетнем.

Біля старої верби

Одного разу була похмура погода, піднявся вітер з ураганом, пішов сильний дощ, багато тоді повалило дерев по всій окрузі, згадує жінка. Та у вербу нашу влучила тоді блискавка, але вона встояла – бо священна! Було й через декілька років непогода у нашому місті, знову блискавка влучила у вербу, а верба стоїть собі та й набирається далі міцності! Отака вона освячена верба у балці Отченашівській.

Несподівана зустріч із віруючою людиною у балці Отченашівська

Йдучи 05.07.2022р. через балку Отченашівську, я зустрів свою колишню вчительку по грі на музичному інструменті – Надію Іванівну. Вона є глибоко віруючою людиною. На всіх службах у церкві присутня, співає у церковному хорі. Жінка прожила усе своє життя у місті Марганець. Будиночок її розташовано на одному зі схилів балки Отченашівська.

У балці вона випасає своїх кіз, які залюбки щіпають молоду соковиту траву. Напевно для випасу тварин ця місцевість підходе, як ніяка друга. Відомо, що кози у дикій природі долають горні бар’єри і пасуться практично на скелях. Тож вони з легкістю стрибають по схилам нашого регіону, підіймаються до вершини та відпочивають при долині, де практично завжди панує затишок від старих верб та журчання води під спів різноманітних пташок, які організували тут буйний, гучний оркестр. У поєднанні із квітами, різнотрав’ям, сформованим віками ландшафтом та небом, яке огорнуло своїм зором навколишній простір.

Район ШАНХАЙ на схилах балки Отченашівська

Район Шанхай ще з минулого сторіччя відомий тим, що тут були землянки у яких селились шахтарі бо поруч були розташовані копальні з видобутку марганцевої руди. Згодом люди звели собі домівки, але будинки були побудовані дуже щильно. Вулиці тут такі вузькі, що може проїхати лише одна автівка. Городи людей нижніх вулиць виходять прямо у балку Отченашівську, а за нею розкинувся Мар’ївський кар’єр.

Хата опріч балки

Деякі вулиці у районі Шанхай дуже круті, одна з них так і називається - вулиця «Крута». Враховуючи рельєф цього району, де побудовані будинки та щильність забудови, тут панує своя унікальна атмосфера.

Використані джерела:
1. Карта Шуберта.
2. «Известия Томского технологического института Императора Николая II. Т.12. Томск: Типо-Литография Сибирского Т-ва Печатного Дела, 1908. -№ 4 . С.Ю. Доброжинский. ЮГО-ВОСТОЧНАЯ ЧАСТЬ ЮЖНО-РУССКОГО ОБЩЕСТВА МАРГАНЦЕВОГО  МЕСТРОЖДЕНИЯ».
3 .Спогади старожилів міста Марганця.
4. dnipro.depo.ua
5. gorod.dp.ua

6. oldmaps.dp.ua
7. Фото з особистого архіву фотографа Мар’яна Корбута.
8. «Червона Книга Дніпропетровської області (Рослинний світ). Місто Дніпропетровськ 2010р.».
9. «Українська Атлантида” (Запоріжжя, 2006р.)» - Віктор Чабаненко.

10. "Марганець Туристичний".  

Матеріали зібрані за багаторічними дослідженнями у силу яких лягли: відвідування балки у різні часи року, вивчення старовинних та сучасних карт, їх порівняння, спілкування зі старожилами нашого міста, використання історичних джерел за різних часів.

Автор роботи - Мар’ян Корбут, директор Марганецького міського краєзнавчого музею та керівник громадського руху «Марганець Туристичний».

"Марганець Туристичний" у соціальних мережах:

www.facebook.com/groups/mn.tour